Вивезені на примусові роботи до Німеччини

(Дані взяті: з архіву Арольсен.  https://collections.arolsen-archives.org/Letawa)

(Фільтраційні справи на репатріантів. Державний архів Хмельницької області, фонд Р-6193 опис 1,2 том 1,2)

(«Книга скорботи України. Хмельницька область» том 3, видавництво «Поділля» 2004 р.)

  1. Андреєв Іван Степанович,06.1925 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений в 1942 році. Проживав у трудовому таборі для східних робітників по вулиці Айзенбюттелер у місті Брауншвейг земля Нижня Саксонія. Працював на електростанції по вулиці Уфер. Загинув 20.02.1944 року під час повітряного бомбардування електростанції. Похований у місті Брауншвейг.
  2. Андреєв Петро Степанович, 31.10.1921 р.н., освіта 6 класів. Із 1939 року працював бруківщиком в шляховій бригаді при Чемеровецькому районному шляховому відділі. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Нойнкірхен земля Саар. Працював на металургійному заводі компанії «Neunkircher Eisenwerk A.G.». Згодом відправлений до міста Гайнген, де працював на будівництві нового заводу. У жовтні 1944 року відправлений до міста Саарбрюкен земля Саар, де працював на будівництві. Звільнений у березні 1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб, потім відправлений на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 19 по 20 липня 1945 року в місті Брест (Білорусь). Додому повернувся 29.07.1945 року.
  3. Андреєва Марія Василівна, 06.04.1922 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працювала у громаді села. 14.10.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у трудовому таборі Марієндорф у місті Берлін. Працювала на заводі компанії «R. Stock & Co. AG.», що виготовляв високоточні інструменти для металообробки. Внаслідок авіаційних бомбардувань завод був евакуйований до міста Кенігзее земля Тюрингія. В зв’язку із цим 21.04.1944 року вона разом з іншими працівниками заводу була перевезена до цього міста та проживала там у трудовому таборі Кюммельборн. Звільнена 11.04.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб у сусідньому місті Рудольштадт, потім перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила 09.07.1945 року в місті Руланд земля Бранденбург. Додому повернулася 28.09.1945 року.
  4. Антонюк Василь Юрійович, 1923 р.н., освіта 5 класів. З початку війни працював у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. 29.06.1942 року прибув у розподільчий табір до міста Пірмазенс земля Рейнланд-Пфальц. 02.07.1942 року відправлений до села Фрідріхсгайм, де працював у фермера в сільському господарстві. 01.12.1942 року був відправлений у трудовий табір Дізбург за 12 км від міста Саарбрюкен земля Саар, де працював на вугільній шахті Гетриборн. Звільнений 23.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував в американському таборі для репатрійованих осіб. 11.06.1945 року перевезений на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив у червні 1945 року на території Чехословаччини. Після проходження перевірки був відправлений у місто Сигіт (Румунія). В січні 1946 року відправлений до робочого батальйону в місто Кондопога республіка Карелія (Росія). Працював на відновленні місцевого паперового комбінату.
  5. Антонюк Петро Васильович, 1924 р.н., освіта 7 класів, член ВЛКСМ. З початку війни працював у сільській громаді. 24.11.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у робочому таборі у місті Штадтгаген земля Нижня Саксонія, працював на цегельному заводі. Звільнений 10.04.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб. 06.06.1945 року в місті Магдебург земля Саксонія-Ангальт був переданий радянським військам. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 10 по 14 червня 1945 року в місті Бранденбург (табір 226). Після перевірки був відправлений на роботу в місто Франкфурт-на Одрі земля Бранденбург. 23.11.1945 року був відправлений на роботу в місто Електросталь (Московська область Росія). Додому повернувся 02.01.1947 року.
  6. Антонюк Олександр Григорович, 24.03.1916 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. Звільнений у квітні 1945 року.
  7. Атаманчук Анастасія Федорівна, 20.05.1922 р.н., освіта 3 класи. З початку війни працювала у громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала мотальницею дроту на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. 13.03.1945 року евакуйована до міста Гомбург земля Саар. Звільнена 19.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб. У червні 1945 року перевезена на територію радянських військ у місто Лейпціг земля Саксонія. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 28 по 30 вересня 1945 року в місті Цайтгайн земля Саксонія (табір 256). Додому повернулася 21.10.1945 року.
  8. Баб’як Галина Сергіївна, 1925 р.н., освіта 8 класів. З початку війни працювала у громаді села на різних роботах. 17.05.1943 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала в місті Клоппенбург земля Нижня Саксонія, працювала у фермера в сільському господарстві. Звільнена 13.04.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб в місті Лінген земля Нижня Саксонія. В червні 1945 року відправлена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 1 по 20 серпня 1945 року в місті Бранденбург (табір 226). Додому повернулася у вересні 1945 року.
  9. Баб’як (Олійник) Євдокія, 18.08.1893 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлена в 1942 році. Проживала у трудовому таборі в містечку Рінгельхайм земля Нижня Саксонія. Працювала на консервному заводі компанії «Molz & Co.». Звільнена 10.04.1945 року.
  10. Баб’як (Дуцька) Зінаїда Семенівна, 1926 р.н., освіта 7 класів. З початку війни працювала в громаді села на різних роботах. 17.05.1943 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала в селі Штаудт земля Рейнланд-Пфальц, працювала у фермера в сільському господарстві. Звільнена 01.05.1945 року британськими військами. Після звільнення перебувала у британському таборі для репатрійованих осіб у місті Букстегуде земля Нижня Саксонія, потім була перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 18 серпня по 18 вересня 1945 року в місті Нойштреліц земля Мекленбург-Передня Померанія (табір 220). Додому повернулася у вересні 1945 року.
  11. Баб’як Ілля Тимофійович, 20.07.1898 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 14.10.1942 року. Проживав у трудовому таборі в місті Берлін. Працював на заводі компанії Alkett, що виробляв танки та бойові броньовані машини. Помер 06.03.1945 року від захворювання нирок. Похований у південній околиці Берліна на цвинтарі міста Бланкенфельде-Малов земля Бранденбург.
  12. Баб’як Олена Омелянівна, 17.03.1924 р.н., освіта 10 класів, член ВЛКСМ. З початку війни працювала у громаді села. 22.01.1942 року була зареєстрована на Біржі Праці у Кам’янець-Подільському. 17.05.1943 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала в місті Фрізойте земля Нижня Саксонія, працювала у сільському господарстві у фермера на прізвище Генріх Ортманн. Звільнена 11.04.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб у місті Дельменгорст земля Нижня Саксонія, потім була перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 4 по 14 серпня 1945 року в місті Фюрстенберг земля Бранденбург (табір 222). Додому повернулася 17.09.1945 року.
  13. Баб’як Сергій Кузьмович, 1905 р.н., неграмотний. З початку війни працював у сільській громаді. 09.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі в місті Трнава (Словаччина), працював на ливарному заводі. Звільнений 07.05.1945 року радянськими військами. Пройшовши перевірку 14.05.1945 року був мобілізований для роботи по евакуації заводів. 28.08.1945 року відправлений на завод у місто Алчевськ (Луганська область). Звільнився із заводу 04.09.1946 року, після чого повернувся додому.
  14. Баб’як Семен Тимофійович, 06.02.1905 р.н., неграмотний. З початку війни працював у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у компанії J. Buchert, що займалася обробкою деревини та продажом лісоматеріалів. Звільнений 21.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб у місті Нойштадт земля Рейнланд-Пфальц. 20.06.1945 року перевезений на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 24 по 29 червня 1945 року в місті Гросенгайн земля Саксонія (табір 257). Додому повернувся у серпні 1945 року.
  15. Байдюк Лідія Феодосіївна, 17.05.1923 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працювала у громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала виробником ядра на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. 24.01.1945 року змінила місце роботи. Звільнена 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб у місті Гомбург земля Саар. В червні 1945 року була перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 20 по 30 червня 1945 року в місті Оранієнбург земля Бранденбург (табір 230). Додому повернулася в кінці 1945 року.
  16. Байдюк Марія Омелянівна, 1923 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працювала у громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботі до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала некваліфікованим працівником на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. Під час роботи на захворіла на туберкульоз хребта, та із 29 квітня по 19 травня 1943 року перебувала на лікуванні в лазареті. 12.1944 року втекла із заводу, але була затримана та повернута назад на завод. Звільнена 17.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб у місті Гомбург земля Саар. В червні 1945 року була перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 27 по 30 червня 1945 року в місті Шпремберг земля Бранденбург (табір 261). Додому повернулася 19.09.1945 року.
  17. Байдюк Трохим Степанович, 1912 р.н., освіта 1 клас. 06.1941 року мобілізований до армії. Направлений у місто Кам’янець-Подільський та зарахований до 531-го стрілецького полку. 27.07.1941 року у Вінницькій області потрапив у полон. Перебував у концтаборі в Бесарабії. Через 2 тижні із концтабору його звільнили, видавши на руки документи. Після повернення в село, працював у сільській громаді їздовим. 14.10.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі Гонтенау в місті Берлін, працював на заводі. Звільнений 21.04.1945 року радянськими військами. 24.04.1945 року був знову призваний до армії та зарахований до 487-го стрілецького полку. Додому повернувся 15.11.1945 року по демобілізації.
  18. Барчук Іван Станіславович, 20.04.1923 р.н., освіта перший курс інституту, вчитель, член ВЛКСМ. До війни навчався у Чернівецькому державному університеті. З початком війни евакуювався до села Солобківці (Хмельницька область), де потрапив в оточення. Із оточення вийти не зміг, тож повернувся в Летаву. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 30.11.1942 року був відправлений до трудового табору Дільзбург, працював на вугільній шахті у місті Саарбрюкен земля Саар. У вересні 1943 року втік із табору, але був затриманий поліцією та відправлений назад. Згодом переведений до міста Франкенталь земля Рейнланд-Пфальц, де працював ремонтником на залізничній дорозі. У 1944 році працював у сусідньому місті Людвігсгафен-на-Рейні на хімічному заводі компанії «I.G. Farbenindustrie A.G.», більш відомої як BASF, що виготовляла вибухівку та різні хімічні речовини. Працюючи на заводі отримав опік і 2 місяці лікувався в лазареті. Із лазарету втік та направився в бік західного фронту. Під час втечі був затриманий та відправлений до трудового табору в місто Ландау. За допомогою німця, який був «шефом табору» він знову скоїв втечу із табору, але знову був затриманий і поміщений вже до в’язниці міста Ландау. У в’язниці він перебував до 25.03.1945 року, коли його звільнили американські війська. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив у липні 1945 року в місті Бреслау (зараз це місто Вроцлав Польща) (табір 278). Додому повернувся 26.08.1945 року.
  19. Білий Іван, 12.05.1922 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений в 1942 році. Проживав у місті Брауншвейг земля Нижня Саксонія. Працював на одному із заводів компанії «Deutsche Babcock werke», що спеціалізувався на суднобудуванні та виробництві вогнепальної зброї. 31.03.1943 року переведений на інше місце роботи.
  20. Білий Іван, 29.12.1923 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 30.10.1942 року переведений до сусіднього міста Людвігсгафен-на-Рейні. Із 02.11.1942 року працював на хімічному заводі компанії «I.G. Farbenindustrie A.G.», більш відомої як BASF, що виготовляла вибухівку та різні хімічні речовини. Звільнений 31.03.1945 року.
  21. Білоус Зінаїда Ананіївна, 1926 р.н., освіта 6 класів. З початку війни працювала у громаді села на різних роботах. 28.09.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала в місті Гротткау (зараз це місто Гродкув Польща), працювала у фермера в сільському господарстві. Звільнена 10.03.1945 року радянськими військами. Після звільнення 5 місяців працювала в одній із військових частин червоної армії. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила там же. Додому повернулася 17.08.1945 року.
  22. Білоус Зінаїда Василівна, 1926 р.н., освіта 5 класів. З початку війни працювала у громаді села. 24.11.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у трудовому таборі в місті Гослар земля Нижня Саксонія, працювала на паперовій фабриці компанії «Greif-Werke». У червні 1943 року переведена до сусіднього міста Санкт-Андреасберг. Працювала на заводі Metallwerke Silberhütte, що виробляв гільзи для піхотних боєприпасів та артилерійських снарядів. Звільнена 15.04.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб. В серпні 1945 року була перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила 09.08.1945 року в місті Бранденбург (табір 226). Додому повернулася 06.12.1945 року.
  23. Білоус Іван Ананійович, 17.02.1925 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 06.02.1945 року переведений на інше місце роботи.
  24. Білоус Олександр Васильович, 07.01.1921 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 30.10.1942 року переведений до сусіднього міста Людвігсгафен-на-Рейні. Із 02.11.1942 року працював на хімічному заводі компанії «I.G. Farbenindustrie A.G.», більш відомої як BASF, що виготовляла вибухівку та різні хімічні речовини. 23.07.1943 року переведений на інше місце роботи.
  25. Блажко Марія Юріївна, 1921 р.н., освіта 5 класів. До війни проживала у місті Станіслав (зараз Івано-Франківськ), за місцем роботи її чоловіка Близнюка Івана Спиридоновича, який працював у міліції в карному розшуку. З початку війни переїхала до батьків у Летаву. Працювала у громаді села на різних роботах. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у трудовому таборі у місті Шпаєр земля Рейнланд-Пфальц. Спочатку навчалась на столяра один місяць, але згодом працювала на авіаремонтному заводі компанії «Pfalz Flugzeugwerke», у цеху по розборці літаків. В 1944 році була переведена до сусіднього міста Нойштадт де працювала на цементному заводі, вантажником по розгрузці каменю. Працюючи на заводі була арештована на 3 доби, за те, що хворою не вийшла на роботу. Звільнена 28.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб, після чого перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 10 червня по 25 липня 1945 року в місті Торгау земля Саксонія (табір 282). Додому повернулася 18.08.1945 року. Стосовно її чоловіка, то він під час окупації служив у німецькій армії. 10.06.1944 року приїзжав до неї в гості на завод. В 1946 році арештований військами НКВС.
  26. Блискун Роман, 06.05.1922 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Нойнкірхен земля Саар. Працював на металургійному заводі компанії «Neunkircher Eisenwerk AG». В грудні 1944 року змінив місце роботи.
  27. Блискун Сергій Андрійович, 10.11.1915 р.н., освіта 3 класи, тракторист, член ВЛКСМ. 27.06.1941 року мобілізований до армії. Направлений у місто Кам’янець-Подільський та зарахований до 531-го стрілецького полку. 06.08.1941 року біля міста Жашків Черкаської області потрапив у полон до німецьких військ. Перебував у таборі для військовополонених 12 днів після чого із Кузняком Іваном Михайловичем втік із полону та повернувся у Летаву. По прибутті в село близько місяця працював поліцейським, а потім на фермі у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Нойнкірхен земля Саар. Працював на металургійному заводі компанії «Neunkircher Eisenwerk AG». В липні 1943 року був арештований на 2 доби за зберігання 5-ти продуктових карточок. Після відбуття покарання повернувся на завод. У січні 1945 року переведений на інше місце роботи при заводі. Звільнений 21.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб у місті Баумгольдер земля Рейнланд-Пфальц. 27.05.1945 року перевезений на територію радянський військ, що перебували на річці Ельба. 06.1945 року зарахований до робочого батальйону військової частини п/п 71487, де займався демонтажем та вивозом на територію СРСР німецького заводу компанії«Julius Pintsch AG», що виробляв торпеди до підводних човнів, зокрема парогазову торпеду G7a. Звільнений 16.10.1945 року по закінченню демонтажу заводу. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 20 по 25 жовтня 1945 року в місті Франкфурт-на-Одрі земля Бранденбург (табір 232). Додому повернувся у листопаді 1945 року.
  28. Бойко Ананій Якимович, 1911 р.н., освіта 2 класи. 23.06.1941 року мобілізований до армії. Направлений у місто Кам’янець-Подільський та зарахований до 531-го стрілецького полку. У липні 1941 року біля міста Могилів-Подільський потрапив у полон. По дорозі до села Муровані-Курилівці Вінницької області втік із полону та повернувся в Летаву. Під час німецької окупації працював у сільській громаді на різних роботах. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у селі Кнігніц, працював у фермера в сільському господарстві. Звільнений у січні 1945 року радянськими військами. Після звільнення був знову призваний до армії. Додому повернувся в листопаді 1945 року.
  29. Бойко Василь Давидович, 19.08.1925 р.н., освіта 8 класів, член ВЛКСМ. З початку війни разом із сім’єю евакуювався до Харківської області в село Колонтаїв. Після окупації цього села німецькими військами, весною 1942 року повернувся в Летаву. Примусово відправлений до Німеччини 26.11.1942 року. Проживав у трудовому таборі в місті Відень (Австрія). Працював вантажником на маргариновій фабриці. Осінню 1943 року був арештований на 3 місяці за крадіжку 5 кг. масла. Покарання відбував у штрафному таборі в місті Ланцендорф (Австрія). Після відбуття покарання повернувся на фабрику. В січні 1945 року відправлений на залізничну станцію Матіггоф (Австрія), де розвантажував вагони. Звільнений 08.05.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у 81-му збірно-пересильному пункті в містечку Кренсдорф (Австрія). 28.05.1945 року був призваний до армії та зарахований до 200-го запасного стрілецького полку 47-ої запасної стрілецької бригади. 06.08.1945 року вибув до 82-го стрілецького корпусу. Згодом переведений до 48-го окремого робочого батальйону на шахту в місто Брянськ (Росія). 11.01.1946 року був звільнений на 6 місяців за станом здоров’я (туберкульоз). Додому повернувся 16.01.1946 року.
  30. Бойко Василь Іванович, 1923 р.н. З початку війни працював у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. 29.06.1942 року прибув у розподільчий табір до міста Пірмазенс земля Рейнланд-Пфальц. 02.07.1942 року відправлений до села Фрідріхсгайм, де працював у фермера в сільському господарстві. 01.12.1942 року відправлений до міста Саарбрюкен земля Саар, проживав у трудовому таборі Дізбург за 12 км від міста, працював на вугільній шахті. Після 28.08.1943 року відправлений до концтабору Дора-Міттельбау біля міста Нордхаузена земля Тюрінгія. Помер від хвороби в 1943 році, похований на території концтабору.
  31. Бойко Зінаїда Йосипівна, 03.05.1919 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлена 23.06.1942 року. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала виробником ядра на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. Під час роботи на заводі захворіла на туберкульоз. 14.08.1944 року відправлена на лікування до села Телай земля Саар. Померла 08.03.1945 року внаслідок хронічної серцевої недостатності. Похована 09.03.1945 року на громадському цвинтарі села Телай, про що зроблено запис у книзі реєстрації смерті за №74/45.
  32. Бойко Іван Андрійович, 25.02.1920 р.н., освіта 7 класів, член ВЛКСМ. З початку війни працював на будівництві окопів і бліндажів для червоної армії біля річки Збруч. Після окупації села працював їздовим у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. 29.06.1942 року прибув у розподільчий табір до міста Пірмазенс земля Рейнланд-Пфальц. 02.07.1942 року відправлений до села Фрідріхсгайм, де працював у фермера в сільському господарстві. 01.12.1942 року відправлений до міста Саарбрюкен земля Саар, проживав у трудовому таборі Дізбург за 12 км від міста, працював різноробочим на вугільній шахті. Разом із ним там працювало ще 10 летавчан. 02.08.1943 року втік із табору та пасажирським поїздом відправився на схід. Проїхавши 60 км потрапив під авіаційне бомбардування, після чого був затриманий німецькими поліцейськими. Наступного дня відправлений на допит у Гестапо, де його побили та погрожували розстріляти. Після двох допитів відправлений до в’язниці у місто Людвігсгафен-на-Рейні земля Рейнланд-Пфальц, в якій він перебував 22 доби. 26.08.1943 року відправлений до концтабору Нацвейлер-Штрутгоф регіон Ельзас Франція (табірний номер 4988). Працював там на різних роботах. Крім нього у таборі перебувало також 6 летавчан. 15.09.1943 року відправлений до концтабору Бухенвальд біля міста Ваймар земля Тюрингія (табірний номер 17641). В таборі не працював перебував на карантині. Через місяць відправлений у трудовий табір до міста Вупперталь земля Північний Рейн-Вестфалія, де працював на різних роботах. 29.10.1944 року переведений до концтабору Дора-Міттельбау біля міста Нордхаузен земля Тюрингія, де також працював на різних роботах. Концтабір Дора-Міттельбау – був одним із найважчих за режимом концтаборів Німеччини, де ув’язнені працювали у спеціально прорубаних у горі тунелях. Основним призначенням табору була організація виробництва ракет ФАУ-1 та ФАУ-2 на найбільшому підземному заводі Міттельверк. Звільнений 14.04.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб та 30.05.1945 року поїздом перевезений на територію радянських військ у місто Різа земля Саксонія. 07.06.1945 року перевезений до міста Руланд земля Бранденбург. 21.06.1945 року відправлений до збірно-пересильного пункту в місто Заган (зараз це місто Жагань Польща). Із 13 липня по 10 жовтня 1945 року працював на збиранні урожаю у військовій частині п/п 45391. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив у місті Рубен земля Бранденбург. 24.10.1945 року прибув до міста Брест (Білорусь), звідти був відправлений до 8-го окремого робочого батальйону (3 рота, 1 взвод) у село Ляскеля Піткярантского району Республіки Карелія (Росія), де працював на паперовій фабриці. (Примітка: в усіх документах із концтаборів значиться як Бойко Ілля Андрійович 20.08.1918 р.н. – це данні його рідного брата, який на той час служив у червоній армії і ніколи у концтаборах не був).
  33. Бойко Іван Микитович, 1919 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. 29.06.1942 року прибув у розподільчий табір до міста Пірмазенс земля Рейнланд-Пфальц. 02.07.1942 року відправлений до села Фрідріхсгайм, де працював у фермера в сільському господарстві. 01.12.1942 року відправлений до трудового табору міста Гойсвейлер, що за 12 км від міста Саарбрюкен земля Саар, працював на вугільній шахті, звідки 29.03.1943 року надіслав листа своїй дружині Надії. Помер від виснаження в 1943 році, похований в селі Геленберг земля Рейнланд-Пфальц.
  34. Бойко Марія Прокопівна, 12.06.1925 р.н., неграмотна. З початку війни працювала у громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала робітником з обслуговування залізничних колій на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. 13.03.1945 року була евакуйована до міста Гомбург земля Саар. Звільнена 19.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб. В червні 1945 року була перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила у липні 1945 року в місті Беліц земля Бранденбург (табір 223). Додому повернулася 09.08.1945 року.
  35. Бойко Ольга Павлівна, 01.01.1921 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлена 23.06.1942 року. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. 28.10.1942 року змінила місце роботи.
  36. Бойко Павло Сидорович, 21.11.1900 р.н., освіта 3 класи. До війни працював продавцем у магазині. Під час окупації працював у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі 1064/ХІІ Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у компанії J. Buchert, що займалася обробкою деревини та продажом лісоматеріалів. Під час роботи захворів на поліартрит та із 27.12.1943 по 26.01.1944 року перебував у лікарні міста Нойштадт земля Рейнланд-Пфальц. Звільнений 21.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб у місці Нойштадт. 18.06.1945 року перевезений на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 24 по 29 червня 1945 року в місті Гросенгайн земля Саксонія (табір 257). Додому повернувся 10.08.1945 року.
  37. Бойко Павло Онуфрійович – на примусові роботи до Німеччини відправлений 29.09.1942 року. Проживав у трудовому таборі в місті Трнава (Словаччина), працював на ливарному заводі. (Дані із протоколу допиту Баб’яка Сергія Кузьмовича, який повідомив, що вони разом працювали).
  38. Бойко Панас Павлович, 1924 р.н., освіта 3 класи. З початку війни працював у сільській громаді. 24.11.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 09.12.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Брауншвейг земля Нижня Саксонія. Працював на фабриці компанії «Voigtländer & Sohn», що виробляла оптику та оптичні вимірювальні прилади. Звільнений 12.04.1945 року американськими військами. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив 20.06.1945 року в місті Людвігсфельде земля Бранденбург (табір 224). Додому повернувся 04.08.1945 року.
  39. Бойко Петро Васильович, 23.05.1927 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений в 1942 році. Проживав у трудовому таборі в місті Брауншвейг земля Нижня Саксонія. Працював на заводі компанії «W. Wagner Gliesmarode», що займалася розробкою та виробництвом вимірювальних приладів та технологій для дефектоскопії металів. 28.02.1945 року змінив місце роботи.
  40. Бойко Петро Іванович, 1921 р.н.
  41. Бойко Стефан Васильович, 09.01.1924 р.н., освіта 4 класи, спеціальність швець. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Нойнкірхен земля Саар. Працював на металургійному заводі компанії «Neunkircher Eisenwerk AG». Звільнений 20.03.1945 року американськими військами. Перевірочна-фільтраційний пункт проходив із 25 по 27 червня 1945 року в таборі 236.
  42. Бойко Стефан Євгенович, 1912 р.н., освіта 3 класи, спеціальність коваль. З початку війни працював у сільській громаді. 28.09.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі в місті Андрезіт, працював на металургійному заводі. Звільнений 20.01.1945 року радянськими військами. Після звільнення 21.01.1945 року був мобілізований Польовим військовим комісаріатом 5-ої гвардійської армії та зарахований до 214-го армійського запасного стрілецького полку. 19.02.1945 року переведений до 58-ої гвардійської стрілецької дивізії. Брав участь у бойових діях. Додому повернувся 10.11.1945 року по демобілізації.
  43. Бойко Тимофій Якимович, 1908 р.н., освіта 3 класи. 23.06.1941 року мобілізований до армії. Служив у 16-му стрілецькому полку. Брав участь у бойових діях, разом із полком відступав до міста Умань. У серпні 1941 року біля села Підвисоке Голованівського району Кіровоградської області потрапив у полон. Перебував у полоні один місяць. У вересні того ж року, під час відправки військовополонених до Німеччини втік з полону та повернувся у Летаву. Під час окупації села працював у сільській громаді. 24.11.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 09.12.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Брауншвейг земля Нижня Саксонія. Працював на фабриці компанії «Voigtländer & Sohn», що виробляла оптику та оптичні вимірювальні прилади. Звільнений 10.04.1945 року американськими військами. Перевірочна-фільтраційний пункт проходив у червні 1945 року в таборі 236. Додому повернувся в листопаді 1945 року.
  44. Бойчук Василь, 20.02.1923 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений в 1942 році. Перебував у концтаборі Нацвейлер регіон Ельзас Франція (табірний номер 5121). 21.10.1943 року прибув до концтабору Бухенвальд біля міста Ваймар земля Тюрингія Німеччина (табірний номер 32284). 29.10.1944 року переведений до концтабору Дора-Міттельбау біля міста Нордхаузен земля Тюрингія, який був одним із найважчих за режимом концтаборів Німеччини, де ув’язнені працювали у спеціально прорубаних у горі тунелях. Основним призначенням табору була організація виробництва ракет ФАУ-1 та ФАУ-2 на найбільшому підземному заводі Міттельверк. Звільнений 11.04.1945 року.
  45. Бучківська (Різник) Марія Максимівна, 20.01.1926 р.н., освіта 6 класів. З початку війни працювала в громаді села. 26.09.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у трудовому таборі в місті Лаврагута (Польща), працювала на деревообробній фабриці, виготовляла бочки. Звільнена 27.01.1945 року радянськими військами. Після звільнення із 1 лютого по 31 жовтня 1945 року працювала санітаркою у військовій частині п/п 01603. Звільнена в зв’язку із розформуванням частини. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила Львові. Додому повернулася 13.11.1945 року.
  46. Бучківська Надія Семенівна, 1926 р.н., освіта 5 класів. З початку війни працювала у громаді села. 17.05.1943 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала в селі Нойшаррель біля міста Ольденбург земля Нижня Саксонія, працювала у фермера в сільському господарстві. Звільнена 14.04.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб у місті Дельменгорст земля Нижня Саксонія, після чого передана радянським військам. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 28 липня по 15 серпня 1945 року в місті Фюрстенберг земля Бранденбург (табір 222). Додому повернулася 17.09.1945 року.
  47. Бучківський Василь Семенович, 24.02.1925 р.н., освіта 6 класів. З початку війни працював у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Нойнкірхен земля Саар. Працював різноробочим на металургійному заводі компанії «Neunkircher Eisenwerk AG». Звільнений 22.03.1945 року американськими військами. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив у липні 1945 року в місті Людвігсфельде земля Бранденбург (табір 224). Додому повернувся 04.08.1945 року.
  48. Бучківський Василь Тодосійович, 1926 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. 29.06.1942 року прибув у розподільчий табір до міста Пірмазенс земля Рейнланд-Пфальц. 02.07.1942 року відправлений до села Фрідріхсгайм, де працював у фермера в сільському господарстві. 01.12.1942 року відправлений до міста Саарбрюкен земля Саар, проживав у трудовому таборі за 12 км від міста, працював на вугільній шахті. Зі слів Бойка Івана Андрійовича він у 1943 році перебував із ним в концтаборі Нацвейлер-Штрутгоф регіон Ельзас Франція. Помер від виснаження в 1943 році, похований у селі Геленберг земля Рейнланд-Пфальц.
  49. Бучківський Дмитро Степанович, 1908 р.н., освіта 4 класи. 23.02.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у селі Оберфайтенбах біля міста Лінц (Австрія), працював у фермера на прізвище Шпаєр. Звільнений у травні 1945 року американськими військами. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 6 по 19 червня 1945 року в місті Будапешт (Угорщина). Додому повернувся 18.07.1945 року.
  50. Бучківський Іван Антонович, 1923 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 24.11.1942 року. Із 09.12.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Брауншвейг земля Нижня Саксонія. Працював на заводі компанії «Voigtländer & Sohn», що виробляла оптику та оптичні вимірювальні прилади. Звільнений 10.04.1945 року.
  51. Бучківський Никифор, 1906 р.н.
  52. Бучківський Олександр, 23.04.1922 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 03.07.1944 року переведений на інше місце роботи.
  53. Бучківський Олександр Васильович, 1924 р.н., житель села Нове Життя. На примусові роботи до Німеччини відправлений в 1942 році. Помер від виснаження в 1943 році, похований в містечку Геленберг земля Рейнланд-Пфальц.
  54. Бучківський Олександр Семенович, 1924 р.н., житель села Нове Життя. На примусові роботи до Німеччини в 1942 році. Помер від виснаження в 1943 році, похований в містечку Рухгалле Німеччина.
  55. Бучківський Панас Антонович, 1923 р.н., освіта 7 класів. До війни працював кіномеханіком в Городоцькому районі, а під час окупації села їздовим в сільській громаді. 23.02.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у селі Санкт-Петер земля Баден-Вюртемберг, працював 14 місяців у фермера на прізвище Зимарен. Потім відправлений до села Нідервайлер, де працював в сільському господарстві у фермера на прізвище Говцемберген. У 1943 році був арештований та перебував під вартою 26 днів за спробу втечі. Осінню 1944 року відправлений на будівництво фортифікаційних споруд на кордон із Австрією. 03.05.1945 року перебував у місті Лінц (Австрія), де був звільнений американськими військами. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив у місті Пардубіце (Чехія). Додому повернувся 10.07.1945 року.
  56. Бучківський Панас Трохимович, 26.06.1926 р.н., освіта 7 класів. З початку війни працював у сільській громаді столяром. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі Обершмельц у місті Нойнкірхен земля Саар. Працював на металургійному заводі компанії «Neunkircher Eisenwerk AG». У травні 1943 року переведений у місто Нюртінген, де також працював на металургійному заводі. Звільнений 01.09.1944 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб, спочатку в місті Ерсвіль (Франція), а потім у місті Лю (Франція). 25.06.1945 року переданий радянським військам у місто Торгау земля Саксонія. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив у місті Руланд земля Бранденбург (табір 481). Після перевірки був відправлений до 2-ої роти 64-го окремого робочого батальйону в місто Сталінград (зараз це Волгоград Росія). Додому повернувся у жовтні 1946 року.
  57. Войтов Антон Якович, 25.03.1903 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 24.11.1942 року. Із 09.12.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Брауншвейг земля Нижня Саксонія. Працював на заводі компанії «Voigtländer & Sohn», що виробляла оптику та оптичні вимірювальні прилади. Із 19 серпня по 16 вересня 1943 року перебував у Євангельській лікарні міста Ратінген (табір Ауермюле), де лікував пошкоджений палець. Після лікування повернувся на завод. Звільнений 10.04.1945 року.
  58. Войтов Іван Миколайович, 1923 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Проживав у трудовому таборі в місті Грюнштадт земля Рейнланд-Пфальц, працював на цегельному заводі.
  59. Войтов Леонтій Корнелійович, 08.07.1899 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працював на виробництві колючого дроту на заводі Звільнений 15.03.1945 року.
  60. Войтов Максим Федорович, 12.11.1911 р.н, освіта 2 класи. 23.06.1941 року мобілізований до армії. Направлений у місто Кам’янець-Подільський та зарахований до 531-го стрілецького полку. 16.09.1941 року біля міста Миколаїв у складі цілої роти, потрапив у полон до німецьких військ. Перебував у таборі для військовополонених у місті Миколаїв. Через два тижні із полону почали відпускати українців і його також відпустили. 14.10.1941 року він повернувся у село. Під час німецької окупації працював теслярем у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц, працював на місцевому заводі. 19.12.1942 року відправлений до міста Саарбрюкен земля Саар, де працював вибійником на вугільній шахті. Звільнений 10.04.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб у місті Ерфурт земля Тюрингія. 03.06.1945 року на автомашинах був перевезений на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 1 по 16 липня 1945 року в місті Бранденбург. Після проходження перевірки був відправлений до 121-го військово-будівельного загону для демонтажу та вивозу заводів із Німеччини на територію СРСР. У серпні 1945 року звільнений із загону. Додому повернувся 10.09.1945 року.
  61. Войтов Микита Григорович, 15.05.1916 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. Звільнений у квітні 1945 року.
  62. Войтов Олександр Федорович, 16.12.1913 р.н., освіта 3 класи. 27.06.1941 року мобілізований до армії та направлений у місто Кам’янець-Подільський, де зарахований до 36-го стрілецького батальйону 6-ої армії. Брав участь у бойових діях, разом із батальйоном відступав до міста Первомайськ. 02.08.1941 року біля міста Гайворон Кіровоградської області, потрапив у полон до німецьких військ. Перебував у концтаборі Stalag 349, більш відомий як «Уманська Яма», що знаходився біля міста Умань Черкаської області. 24.08.1941 року утік із табору та 01.09.1941 року повернувся в Летаву. Під час німецької окупації працював у сільській громаді на різних роботах. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц, працював деревообробній фабриці. 19.12.1942 року переведений до трудового табору в місто Фрідріхсталь земля Саар, де працював гірником на вугільній шахті Grube Maybach. Звільнений 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував в американському таборі для репатрійованих осіб у місті Гомбург земля Саар. 25.05.1945 року перевезений на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 30 травня по 22 червня 1945 року в місті Людвігсфельде земля Бранденбург (табір 224). Після перевірки був знову призваний до армії та зарахований до 122-го військово-будівельного загону. 17.02.1946 року його перевели до 190-го особливого військово-будівельного батальйону. Додому повернувся 11.09.1946 року.
  63. Войтов Олександр Макарович, 1925 р.н.
  64. Войтов Панас Васильович, 1922 р.н.
  65. Войтов Петро Єфремович, 1917 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.02.1942 року. Працював у фермера в сільському господарстві.
  66. Войтов Петро Максимович, 1923 р.н.
  67. Войтова Меланія Макарівна, 1916 р.н., освіта 3 класи. З початку війни працювала у громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала виробником ядра на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. 14.03.1945 року евакуйована до міста Гомбург земля Саар. Звільнена 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб. В червні 1945 року перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 1 по 10 липня 1945 року в місті Беліц земля Бранденбург (табір 223). Додому повернулася у серпні 1945 року.
  68. Войтова Марія Микитівна, 1923 р.н.
  69. Волощук Андрій Дем’янович, 1925 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений в 1942 році. Працював у містечку Гуттау земля Саксонія, звідки 02.05.1943 року надіслав листа своєму батькові Волощуку Демку. Помер від хвороби в 1944 році, похований в містечку Сент-Освайт Німеччина.
  70. Волощук (Антонюк) Ганна Дем’янівна, 1923 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працювала у громаді села. 15.10.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у трудовому таборі Марієндорф в місті Берлін. Працювала на заводі компанії «R. Stock & Co. AG.», що виготовляв високоточні інструменти для металообробки. Внаслідок авіаційних бомбардувань завод був евакуйований до міста Кенігзее земля Тюрингія. В зв’язку із цим 19.08.1944 року вона, разом з іншими працівниками заводу була перевезена до цього міста та проживала у трудовому таборі Кюммельборн. Звільнена 11.04.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб у сусідньому місті Рудольштадт, потім перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 18 липня по 2 серпня 1945 року в місті Герліц земля Саксонія (табір 265). Додому повернулася 23.08.1945 року.
  71. Волощук Єфрем Васильович, 1916 р.н., освіта 5 класів. 23.06.1941 року мобілізований до армії. Направлений в місто Кам’янець-Подільський та зарахований до 531-го стрілецького полку. У липні 1941 року біля міста Вінниця потрапив у полон до німецьких військ. Із полону його звільнили як українця, після чого він повернувся в Летаву. Після повернення в село працював їздовим у сільській громаді. 14.10.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у Берліні в трудовому таборі №7174, працював у цьому таборі прибиральником. 27.10.1944 року його разом із сімома працівниками табору відправили на шахту біля міста Біліна (Чехія). Звільнений 27.04.1945 року радянськими військами. Додому повернувся у червні 1945 року.
  72. Волощук Марфа Федорівна, 1912 р.н., не грамотна. З початку війни працювала кухаром у громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у селі Клягау район Трахенберг земля Сілезія (зараз це Польща), працювала у фермера в сільському господарстві. У 1943 році відправлена до села Геденау, де також 1 рік 8 місяців працювала у сільському господарстві. Звільнена у квітні 1945 року радянськими військами. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила у травні 1945 року в Польщі. Додому повернулася 25.06.1945 року.
  73. Волощук Панас Микитович, 15.10.1916 р.н., освіта 4 класи. 06.1941 року мобілізований до армії. Направлений у місто Кам’янець-Подільський та зарахований до 531-го стрілецького полку. 28.07.1941 року в Київській області потрапив у полон до німецьких військ. Згодом втік з полону та повернувся в Летаву. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював вантажником на заводі компанії A.J. Buchert, що займалася обробкою деревини та продажом лісоматеріалів. Звільнений 21.03.1945 року американськими військами. У травні 1945 року перевезений на територію радянських військ. Після проходження перевірки відправлений на шахту в місто Гуково Ростовської області (Росія).
  74. Волощук Яків Микитович, 02.10.1901 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц, працював на місцевому заводі. У період із 19.12.1942 до 27.07.1944 року змінив місце роботи.
  75. Вуєчок Ананій Трохимович, 29.03.1920 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 30.11.1942 року переведений на інше місце роботи. 30.11.1942 року змінив місце роботи.
  76. Вуєчок Василь, 01.01.1925 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював на заводі компанії J. Buchert, що займалася обробкою деревини та продажом лісоматеріалів.
  77. Вуєчок Лідія Семенівна, 1922 р.н., освіта 7 класів. З початку війни працювала дояркою у громаді села. 14.10.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у трудовому таборі Марієндорф у місті Берлін. Працювала на електростанції авіаремонтного заводу. 20.01.1944 року відправлена до трудового табору Кюммельборн у місто Кенігзее земля Тюрингія. Працювала на заводі компанії «R. Stock & Co. AG», що виготовляв високоточні інструменти для металообробки. 11.09.1944 року в лікарні табору Марієндорф народила сина Павла. Звільнена 22.04.1945 року радянськими військами. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила у травні 1945 року в місті Брест (Білорусь). Додому повернулася 01.06.1945 року.
  78. Вуєчок Трохим, 1909 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Нойнкірхен земля Саар. Працював на металургійному заводі компанії «Neunkircher Eisenwerk AG».
  79. Гаврилюк Йосип Григорович, 1911 р.н., освіта 3 класи. З початку війни працював у сільській громаді. 24.11.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі в місті Ротенбург. Працював у Кісвіському лісі на заготівлі деревини для вугільних шахт. Звільнений у квітні 1945 року американськими військами. В червні 1945 року перевезений на територію радянських військ. Із 12 червня по 5 липня 1945 року працював постачальником продуктів у столову 116-го збірно-пересильного пункту військової частини п/п 63303. Після цього працював у селі Глеініц (зараз це село Глінсько Польща). 23.08.1945 року був відпущений додому. Із 14.12.1945 року служив у 17-тій роті робочого батальйону Золотовського шахтоуправління Ворошиловградської області (зараз це Луганська область).
  80. Гаврилюк Микола, 06.12.1924 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Нойнкірхен земля Саар. Працював на металургійному заводі компанії «Neunkircher Eisenwerk AG». В грудні 1944 року змінив місце роботи.
  81. Гаврилюк Микола Іванович, 14.04.1923 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 30.11.1942 року переведений на інше місце роботи.
  82. Гаврилюк Трохим Петрович, 1900 р.н., освіта 2 класи. До війни був одноосібником, працював на заводі у місті. З початком війни повернувся в село та працював у сільській громаді на різних роботах. 24.11.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 09.12.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Брауншвейг земля Нижня Саксонія. Працював на фабриці компанії «Voigtländer & Sohn», що виробляла оптику та оптичні вимірювальні прилади. Звільнений 04.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб. 04.06.1945 року відправлений на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 2 по 5 липня 1945 року в місті Франкфурт-на-Одрі земля Бранденбург (табір 232). Після проходження перевірки із 16 липня по 11 жовтня 1945 року працював в одній із військових частин, де переганяв коней із Німеччини на територію Смоленської області (Росія). Додому повернувся в жовтні 1945 року.
  83. Горячок Ананій Олексійович, 03.03.1924 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 17.05.1943 року. Проживав у місті Меммінген земля Баварія. Працював на одному із місцевих заводів. Після звільнення перебував у таборі для репатрійованих громадян у місті Рослау земля Саксонія-Ангальт. 02.12.1945 року прибув до Ковельського спеціального перевірочного пункту, із якого 08.12.1945 року відправлений на роботу у місто Запоріжжя.
  84. Горячок (Войтюк) Анастасія Миколаївна, 26.08.1923 р.н., освіта 3 класи. З початку війни працювала у громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала виробником ядра на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. 15.03.1945 року евакуйована до міста Гомбург земля Саар. Звільнена 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб, потім була перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 1 по 10 червня 1945 року в місті Беліц земля Бранденбург (табір 223). Додому повернулася 28.07.1945 року.
  85. Горячок Василь Григорович – на примусові роботи до Німеччини відправлений у жовтні 1942 року. Проживав у трудовому таборі в місті Андрезіт, працював на металургійному заводі. (Дані із протоколу допиту Різника Івана Васильовича, який повідомив, що вони разом працювали).
  86. Горячок Василь Мойсейович – на примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. (Дані із протоколу допиту Антонюка Василя Юрійовича, який повідомив, що вони разом працювали).
  87. Горячок Іван Михайлович – на примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Проживав у трудовому таборі в місті Андрезіт, працював на заводі де виготовляли запасні частини до літаків. (Дані із протоколу допиту Рябого Василя Михайловича, який повідомив, що вони разом працювали).
  88. Горячок Докія Іллівна, 1924 р.н.
  89. Горачок Лідія Павлівна, 02.12.1925 р.н., освіта 7 класів. З початку війни працювала у громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала на виробництві колючого дроту на заводі Eisenwerk. 05.01.1944 року змінила місце роботи. Звільнена 21.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб у місті Цвайбрюккен земля Рейнланд-Пфальц, працювала там санітаркою. В липні 1945 року перевезена на територію радянських військ у місто Різа земля Саксонія. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 10 по 20 липня 1945 року в місті Бауцен земля Саксонія. 13.08.1945 року перебувала у Винниківському збірно-пересильному пункті по репатріації радянських громадян №330 (Львівська область). Додому повернулася 18.08.1945 року.
  90. Горячок Микита Кузьмович, 14.09.1901 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працював у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював вантажником у компанії J. Buchert, що займалася обробкою деревини та продажом лісоматеріалів. В 1943 році переведений до міста Харбах, де працював на залізниці. Звільнений 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб, після чого був переданий радянським військам. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив у липні 1945 року в місті Заган (нині Жагань Польща). Додому повернувся 30.07.1945 року.
  91. Горячок Олександр, -.05.1923 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений в 1942 році. Із 17.10.1944 року перебував у концтаборі Дахау земля Баварія (табірний номер 116956).
  92. Горячок Олександр, 14.12.1924 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 30.11.1942 року переведений на інше місце роботи.
  93. Горячок Панас Федорович – на примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. (Дані із протоколу допиту Кузя Федора Васильовича, який повідомив, що вони разом працювали).
  94. Горячок Петро Омелянович, 1925 р.н.
  95. Горячок Стефан Станіславович, 1925 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Проживав у селі Перлімц, біля міста Бреслау (зараз це місто Вроцлав Польща), працював у фермера в сільському господарстві. В 1944 році помер від ран, похований в місті Бреслау.
  96. Горячок Стефан Стахович, 1908 р.н.
  97. Горячок Стефан Тимофійович, 24.12.1905 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений в 1942 році. Перебував у концтаборі Гросс-Розен біля польського села Рогозниця Нижньосілезького воєводства, де працював у кам’яному кар’єрі. 09.02.1943 року захворів. 31.05.1944 року прибув до концтабору Флоссенбюрг земля Баварія (табірний номер 10864). Помер 02.09.1944 року.
  98. Грицюк Анастасія, 11.01.1926 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлена 23.06.1942 року. Із 03.07.1942 року проживала в трудовому таборі в місті Нойнкірхен земля Саар. Працювала на металургійному заводі компанії «Neunkircher Eisenwerk AG».
  99. Грицюк Гаврило, 1911 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року.
  100. Грицюк Іван, 24.09.1912 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц, працював на місцевому заводі. 07.1943 року відправлений до концтабору Дахау земля Баварія (табірний номер 48683). 17.08.1944 року відправлений до концтабору «Маутгаузен» Австрія (табірний номер 89522).
  101. Грицюк Іван – на примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. 29.06.1942 року прибув у розподільчий табір до міста Пірмазенс земля Рейнланд-Пфальц. 02.07.1942 року відправлений до села Фрідріхсгайм, де працював у фермера в сільському господарстві. 01.12.1942 року відправлений до міста Саарбрюкен земля Саар, проживав у трудовому таборі за 12 км від міста, працював на вугільній шахті.
  102. Грицюк Іван Ілліч, 1924 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працював у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі в місті Цвайбрюккен земля Рейнланд-Пфальц. Працював різноробочим на ливарному заводі компанії «Buchholz & Cie». У 1943 році перебував під арештом 1 добу за самовільне залишення табору. Звільнений 21.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб, потім був перевезений на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 28 липня по 7 серпня 1945 року в місті Баутцен земля Саксонія. Додому повернувся 28.08.1945 року.
  103. Грицюк Калина Іллівна, 25.08.1922 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлена 23.06.1942 року. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала на виробництві колючого дроту на заводі Eisenwerk. Звільнена 15.03.1945 року.
  104. Грицюк Олександра, 10.08.1922 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлена 23.06.1942 року. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Нойнкірхен земля Саар. Працювала на металургійному заводі компанії «Neunkircher Eisenwerk AG».
  105. Грицюк Сава Никифорович, 1910 р.н.
  106. Гуменюк (Бойко) Надія Григорівна, 1925 р.н., освіта 7 класів. З початку війни працювала у громаді села на різних роботах. 17.05.1943 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у селі Гелькінгаузен біля міста Ольденбург земля Нижня Саксонія, працювала у фермера в сільському господарстві. Потім працювала на заводі у місті Бремен. Звільнена 14.04.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб. В червні 1945 року відправлена на територію радянських військ у місто Фрідріхсфельде. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила 18.09.1945 року в місті Нойштреліц земля Макленбург-Передня Померанія (табір 220). Додому повернулася 28.10.1945 року.
  107. Гуменюк Петро Григорович, 1910 р.н., освіта 2 класи. До війни працював шофером у Чемеровецькій автоколоні. З початку війни за вказівкою із районного військомата, він на своєму робочому автомобілі був відправлений на евакуацію сімей військовослужбовців із міста Дрогобич до міста Чернігів. У Чернігові його автомобіль був розбитий німецькою авіацією, а сам він потрапив в оточення. Вибравшись із оточення він у листопаді 1941 року повернувся у Летаву. Під час німецької окупації працював їздовим у сільській громаді. 25.11.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі у місті Ваттенштедт (зараз це частина міста Зальцгіттер) земля Нижня Саксонія. Працював різноробочим на шахто-оброблювальному заводі. Звільнений 11.04.1945 року американськими військами в місті Гальберштадт земля Саксонія-Ангальт. Після звільнення перебував у таборі для репатрійованих осіб. 10.06.1945 року перевезений на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив у вересні 1945 року в місті Цербст земля Саксонія-Ангальт (табір 237). Додому повернувся 29.11.1945 року.
  108. Гуменюк Семен Захарович, 1921 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Проживав у трудовому таборі в місті Грюнштадт земля Рейнланд-Пфальц, працював на цегельному заводі. Помер від виснаження в 1943 році, похований в місті Грюнштадт.
  109. Довга Лідія Іллівна, 1926 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлена в 1942 році. Проживала у трудовому таборі в місті Брауншвейг земля Нижня Саксонія. Працювала на одному із місцевих заводів. Померла від хвороби, похована в місті Брауншвейг.
  110. Дробна Марія Володимирівна, 19.01.1925 р.н., освіта 7 класів. З початку війни працювала у громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживала в трудовому таборі у місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала на виробництві колючого дроту на заводі Eisenwerk. 15.03.1945 року евакуйована до міста Гомбург земля Саар. Звільнена 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб. В червні 1945 року перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 16 липня по 18 вересня 1945 року в місті Котбус земля Бранденбург (табір 260). Додому повернулася 02.11.1945 року.
  111. Дробна Надія Микитівна, 25.08.1925 р.н., освіта 2 класи. З початку війни працювала у громаді села. В 1942 році відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у трудовому таборі в місті Гослар земля Нижня Саксонія. Працювала прибиральницею на заводі компанії «A.O.K. S.K. Goslar». Звільнена у травні 1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала у таборі для репатрійованих осіб, після чого була перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила 15.06.1945 року в місті Людвігсфельде земля Бранденбург (табір 224). Додому повернулася 04.08.1945 року.
  112. Дубовий Петро Іванович, 06.07.1905 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 14.10.1942 року. Проживав у трудовому таборі в місті Берлін. Працював на танковому заводі компанії Alkett. Згодом відправлений до міста Кастроп-Рауксель земля Північний Рейн-Вестфалія. Працював на одному із місцевих підприємств. Звільнений 30.04.1945 року британськими військами. Після звільнення перебував у британській зоні розподілу робітників із східної Європи. 10.05.1945 року перевезений на територію радянських військ.
  113. Дубовий Петро Федорович, 10.08.1926 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 30.10.1942 року переведений до сусіднього міста Людвігсгафен-на-Рейні. Із 02.11.1942 року проживав у трудовому таборі Оппау та працював на хімічному заводі компанії «I.G. Farbenindustrie A.G.», більш відомої як BASF, що виготовляла вибухівку та різні хімічні речовини. 31.01.1945 року переведений на інше місце роботи. За іншими даними із 21.09.1944 року перебував у місцевості Талайшвайлер на західному краю Пфальцького лісу, де розміщувалась німецьке управління артилерійським озброєнням.
  114. Дуцький Іван Прокопович, 07.01.1923 р.н., освіта 7 класів. З початку війни працював їздовим у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 02.11.1942 року переведений до сусіднього міста Людвігсгафен-на-Рейні, проживав у трудовому таборі Оппау та працював на хімічному заводі компанії «I.G. Farbenindustrie A.G.», більш відомої як BASF, що виготовляла вибухівку та різні хімічні речовини. В липні 1943 року відправлений на шахту Гилегенброн, де працював 2 місяці. У вересні 1943 року повернувся у трудовий табір Оппау, та працював у фермера на різних сільськогосподарських роботах. Звільнений 20.03.1945 року американськими військами. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 7 по 9 жовтня 1945 року в місті Цайтгайн земля Саксонія (табір 256). Додому повернувся 20.10.1945 року.
  115. Зварич Артемій Йосипович, 12.04.1904 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 18.12.1943 року переведений на інше місце роботи.
  116. Зварич Лідія Артемівна, 25.09.1925 р.н., освіта 8 класів. З початку війни працювала в громаді села. 18.05.1943 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала в місті Лютьєнбург біля міста Ольденбург земля Шлезвіг-Гольштейн, працювала у фермера на різних роботах. Звільнена 01.05.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб у місті Дельменгорст земля Нижня Саксонія, а в серпні 1945 року передана радянським військам. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 15 серпня по 1 вересня 1945 року в місті Фюрстенберг земля Бранденбург (табір 222). Додому повернулася 19.09.1945 року.
  117. Зубик Анастасія Максимівна, 28.08.1925 р.н., уродженка села Летава. 14.10.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Спочатку перебувала у транзитному таборі Темплегоф, а потім була відправлена до трудового табору Марієндорф у місті Берлін. Працювала на заводі компанії «R. Stock & Co. AG.», що виробляв високоточні інструменти для металообробки. Внаслідок авіаційних бомбардувань завод був евакуйований до міста Кенігзее земля Тюрингія. В зв’язку із цим вона разом з іншими працівниками заводу була перевезена та проживала у трудовому таборі Кюммельборн. В цьому таборі вона познайомилась із військовополоненим сербом Градиміром Влаїчим 18.05.1916 р.н. Після їх звільнення 11.04.1945 року американськими військами, вони опинилися у таборі для біженців Хельбрунн біля міста Зальцбург (Австрія). 12.08.1945 року вони одружилися. В таборі у них народилися дві доньки: Радмила 08.06.1947 р.н. та Душанка 09.04.1950 р.н. 13.07.1950 року вони емігрували до США.
  118. Зубик Антон, 25.03.1926 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Нойнкірхен земля Саар. Працював на металургійному заводі компанії «Neunkircher Eisenwerk AG».
  119. Зубик Василь Кузьмович,12.1903 р.н., освіта 3 класи. З початку війни працював столяром у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі 1064/XII Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у компанії A.J. Buchert, що займалася обробкою деревини та продажом лісоматеріалів. В жовтні 1943 року був заарештований на 4 доби за підпал електропроводів та мотора (сидів у підвалі по коліна у воді та без харчування). Звільнений 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб у місті Нойштадт земля Рейнланд-Пфальц, потім був перевезений на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 24 по 29 червня 1945 року в місті Гросенгайн земля Саксонія (табір №257). Додому повернувся 19.08.1945 року.
  120. Зубик Василь Гаврилович, 01.01.1910 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц, працював на місцевому заводі. У період із 19.12.1942 до 27.07.1944 року змінив місце роботи.
  121. Зубик Василь, 20.05.1923 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 30.10.1942 року переведений до сусіднього міста Людвігсгафен-на-Рейні. Із 02.11.1942 року працював на хімічному заводі компанії I.G. Farbenindustrie A.G., більш відомої як BASF, що виготовляла вибухівку та різні хімічні речовини. У 1943 році був арештований та перебував під вартою 3 доби за самовільне залишення трудового табору. Звільнений 31.03.1945 року.
  122. Зубик Євдокія Сидорівна, 13.03.1924 р.н., освіта 2 класи. З початку війни працювала у громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала стягувачем дроту на заводі Eisenwerk. 15.03.1945 року евакуйована до міста Гомбург земля Саар. Звільнена 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб. 04.06.1945 року перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 10 по 20 червня 1945 року в місті Бад-Зааров земля Бранденбург (табір 247). Після перевірки півтора місяця працювала в одній із військових частин. Додому повернулася в серпні 1945 року.
  123. Зубик Зінаїда Сидорівна, 27.05.1922 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працювала у громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживала у жіночому трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала прибиральницею в чоловічому трудовому таборі заводу Eisenwerk. 15.03.1945 року евакуйована до міста Гомбург земля Саар. Звільнена 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб. В червні 1945 року перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила в липні 1945 року в місті Франкфурт-на-Одері земля Бранденбург (табір 232). Додому повернулася 03.08.1945 року.
  124. Зубик Іван Максимович, 1895 р.н., неграмотний. З початку війни працював їздовим у сільській громаді. 14.10.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі в місті Берлін. Працював на танковому заводі компанії Alkett. Звільнений 22.04.1945 року радянськими військами. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив у травні 1945 року в місті Бреслау (зараз це місто Вроцлав Польща). Додому повернувся 22.05.1945 року.
  125. Зубик Іван Сидорович, 1912 р.н.
  126. Зубик Катерина Макарівна, 1926 р.н., освіта 7 класів. З початку війни працювала у громаді села. На примусові роботи до Німеччини відправлена 24.11.1942 року. Проживала в трудовому таборі у місті Оснабрюк земля Нижня Саксонія. Працювала на залізоробному заводі на виробництві колючого дроту. Звільнена 04.04.1945 року британськими військами. Після звільнення перебувала у британському таборі для репатрійованих осіб. Під час перебування у таборі приймала участь у гуртку художньої самодіяльності, співала у хорі. 26.06.1945 року передана радянським військам. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила в липні 1945 року в місті Магдебург земля Саксонія-Ангальт (табір 225). Додому повернувся 20.09.1945 року.
  127. Зубик Ніна Савівна, 1925 р.н., освіта 6 класів. З початку війни працювала у громаді села. 17.05.1943 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у селі Гіммельпфортен біля міста Штаде земля Нижня Саксонія. Працювала в сільському господарстві у фермерші Анни Хьофт. Звільнена 04.05.1945 року британськими військами. Після звільнення перебувала у британському таборі для репатрійованих осіб у місті Штаде. 07.08.1945 року перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила у серпні 1945 року в місті Везенберг земля Макленбург-Передня Померанія (табір 221). Додому повернулася 04.10.1945 року.
  128. Зубик Панас Максимович, 1920 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Нойнкірхен земля Саар. Працював на металургійному заводі компанії «Neunkircher Eisenwerk AG».
  129. Зубик Панас Олексійович, 1925 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працював у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі в місті Грюнштадт земля Рейнланд-Пфальц, працював на цегельному заводі. Звільнений 03.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб у місті Мангайм земля Баден-Вюртемберг. 03.04.1945 року зарахований до 2-ої роти 7-ої американської експедиційної армії. Разом із підрозділом проживав у палатках у місцевому парку. Працював на складі, розвантажував вагони із продуктами. 13.06.1945 року перевезений на територію радянських військ у місто Цербст земля Саксонія-Ангальт. Після проходження перевірки відправлений на роботу до міста Дегтярськ Свердловської області (Росія). Працював старшим робітником бурового станка в буровому цеху Дегтярської мідної копальні. 08.09.1947 року він утік із копальні та до цього часу його місце знаходження невідоме.
  130. Зубик Петро Аврамович, 10.08.1926 р.н., освіта 6 класів. З початку війни працював у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 30.11.1942 року був відправлений до трудового табору Дільзбург, працював на вугільній шахті у місті Хойсвайлер земля Саар. 07.1944 року переведений на сусідню шахту Геттельборн поблизу міста Квіршид. Ця шахта була однією із найважливіших шахт із видобутку вугілля в Саарланді. Керувала шахтою компанія Saarberwerke. Із 30 жовтня по 5 листопада 1944 року перебував на фортифікаційний роботах у Клайнроссельні, потім його повернули назад на шахту Геттельборн. Звільнений 09.03.1945 року американськими військами. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 1 по 30 жовтня 1945 року в місті Франкфурт-на-Одері земля Бранденбург. Додому повернувся 20.11.1945 року.
  131. Зубик Петро Арсентійович, 10.12.1923 р.н., освіта 10 класів, член ВЛКСМ. 09.06.1943 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 24.06.1943 року проживав у селі біля міста Меммінген земля Баварія, працював у фермера в сільському господарстві. Звільнений 01.08.1945 року американськими військами. В жовтні 1945 року перевезений на територію радянських військ у місто Котбус земля Бранденбург. Після цього був зарахований до 65-го робочого батальйону та відправлений працювати на один із заводів у місто Сталінград (зараз це місто Волгоград Росія).
  132. Калуцький Василь, 27.04.1925 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц, працював на місцевому заводі. У період із 19.12.1942 до 27.07.1944 року змінив місце роботи.
  133. Калуцький Василь Якович, 1920 р.н.
  134. Калуцький Панас Калістратович, 17.11.1923 р.н., освіта 3 класи. З початку війни працював у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі в місті Грюнштадт земля Рейнланд-Пфальц, працював вантажником на цегельному заводі. Звільнений 03.03.1945 року американськими військами. Після звільнення працював на німецькому військовому складі у місті Мангайм земля Баден-Вюртемберг, допомагав американцям із вивозом складу. 13.06.1945 року перевезений на територію радянських військ у місто Цербст земля Саксонія-Ангальт. Після проходження перевірки зарахований до 11-го робочого батальйону, та відправлений на роботу в місто Черніковськ (зараз це північна частина міста Уфа Республіки Башкортостан Росія).
  135. Козьмін Григорій Корнелійович, 15.04.1924 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц, працював на місцевому заводі. У період із 19.12.1942 до 27.07.1944 року змінив місце роботи.
  136. Козьмін Дмитро Корнелійович, 1919 р.н., освіта 4 класи. 29.10.1939 року Чемеровецьким РВК призваний до армії. Служив у батальйоні зв’язку 609-го стрілецького полку 139-ої стрілецької дивізії. З початку війни брав участь у бойових діях. 15.07.1941 року біля міста Старокостянтинів потрапив у полон. Перебував у таборі для військовополонених у місті Проскурів (зараз це місто Хмельницький). 01.08.1941 року відпущений із табору та повернувся в Летаву. Під час німецької окупації працював у сільській громаді. 20.10.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі в місті Брауншвейг земля Нижня Саксонія, працював на заводі Вальтервина. В березні 1943 року він разом із Трачом Іваном (із села Зарічанка) побили німця. За це вони були арештовані та перебували від вартою 8 діб. Після цього Козьміна Д.К. відправили на 3 місяці до трудового табору виховного типу L-21, що знаходився поблизу міста Ватенштедт та перебував у підпорядкуванні гестапо. Після відбуття покарання його повернули до міста Брауншвейг, де він працював на цвинтарі, копав ями для могил. В липні 1944 році він скоїв крадіжку, був арештований та перебував під вартою 3 доби. Після цього його знову відправили до табору L-21 терміном на 3 місяці. Після відбуття покарання його повернули на попередню роботу. Звільнений 12.04.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб. У червні 1945 року перевезений на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив 08.07.1945 року в місті Плауе земля Бранденбург (табір 239). Після перевірки відправлений на роботу до міста Челябінськ (Росія).
  137. Козьмін (Юрченко) Іван Арсенович, 209.1926 р.н., освіта 7 класів. З початку війни проживав у селі, працював у своєму господарстві. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 30.11.1942 року був відправлений до трудового табору Дільзбург, працював на вугільній шахті в місті Саарбрюкен земля Саар. В 1944 році відправлений до міста Франкенталь земля Рейнланд-Пфальц, де працював у фермера на прізвище Яков Фоль. Звільнений 22.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб. У червні 1945 року перевезений на територію радянських військ у місто Котбус земля Бранденбург. Із 30.08.1945 року по 08.01.1946 року працював шевцем у військовій частині п/п 06413-А в місті Ошац земля Саксонія. 14.03.1946 року зарахований до 3-го окремого робочого батальйону та відправлений на завод №523 Треста Цветметспецстроя МЦ Металургії міста Москви.
  138. Козьмін Ілля Корнелійович, 1916 р.н.
  139. Козьмін Олександр Антонович, 15.10.1917 р.н., освіта 4 класи. 23.06.1941 року мобілізований до армії. Направлений у місто Кам’янець-Подільський та зарахований до 531-го стрілецького полку. 25.07.1941 року біля села Муровані-Курилівці Вінницької області потрапив у полон до німецьких військ. По дорозі до селища Ярмолинці він втік із полону та повернувся у Летаву. Під час німецької окупації працював у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 10.1944 року переведений на роботу до сусіднього села Фрідельсгайм. Звільнений 21.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 3 по 13 липня 1945 року в місті Лігніц (зараз це місто Легниця Польща) (табір 275). Після проходження перевірки був направлений на роботу до однієї із військових частин, де переганяв коней із Німеччини на територію України. Додому повернувся 24.11.1945 року.
  140. Коробчук Микита, 14.09.1901 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц, працював на місцевому заводі.
  141. Кривохижа Євдокія Іллівна, 26.08.1926 р.н., освіта 6 класів. З початку війни працювала в громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у селі Раймен (зараз це село Жимяни Ниського повіту Опольського воєводства Польща). Працювала в сільському господарстві у фермера Густава Шольца. Звільнена 16.03.1945 року радянськими військами. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила 09.06.1945 року в місті Шремс (Австрія) СПП-128. Додому повернулася 10.08.1945 року.
  142. Кривохижа Ольга Дорофіївна, 19.07.1925 р.н., освіта 7 класів. З початку війни працювала в громаді села. 17.05.1943 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у селі Гіммельпфортен біля міста Штаде земля Нижня Саксонія. Працювала в сільському господарстві у фермерші Анни Хьофт. Звільнена 04.05.1945 року британськими військами. Після звільнення перебувала у британському таборі для репатрійованих осіб. 07.08.1945 року перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила з 8 по 27 серпня 1945 року в місті Везенберг земля Макленбург-Передня Померанія (табір 221). Додому повернулася 13.09.1945 року.
  143. Кривохижий Василь Романович, 1925 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Проживав у селі Перлімц біля міста Бреслау (зараз це місто Вроцлав Польща), працював у фермера в сільському господарстві. Звільнений в 1945 році радянськими військами. Після звільнення був мобілізований до армії.
  144. Кривохижий Гаврило Іванович, 25.03.1903 р.н., освіта 3 класи. З початку війни працював у сільській громаді. 22.01.1942 року був зареєстрований на Біржі Праці у Кам’янець-Подільському. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працював на виробництві колючого дроту на заводі Eisenwerk. 14.03.1945 року евакуйований до міста Гомбург земля Саар. Звільнений 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб, потім був перевезений на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив у червні 1945 року в місті Людвігсфельде земля Бранденбург (табір 231). Додому повернувся 16.07.1945 року.
  145. Кривохижий Дмитро Йосипович, 1926 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Проживав у трудовому таборі в місті Грюнштадт земля Рейнланд-Пфальц, працював на цегельному заводі. Помер від виснаження в 1943 році, похований в місті Грюнштадт.
  146. Кривохижий Іван, 10.12.1919 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений у 1942 році. Проживав у трудовому таборі в місті Магдебург земля Саксонія-Ангальт. Працював на заводі компанії « Krupp AG Grusonwerk», що спеціалізувалася на виробництві танків та бронеавтомобілів. Запис в журналі заводу зроблений із 17 по 30 січня 1944 року.
  147. Кривохижий Іван Касянович, 1924 р.н., освіта 9 класів. З початку війни працював у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 02.11.1942 року переведений до сусіднього міста Людвігсгафен-на-Рейні, де працював на хімічному заводі компанії «I.G. Farbenindustrie A.G.», більш відомої як BASF, що виготовляла вибухівку та різні хімічні речовини. 24.07.1943 року переведений на шахту Галідснброк в місто Саарбрюкен земля Саар. Звільнений 03.03.1945 року американськими військами в місті Кірхайзер. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 10 серпня по 29 вересня 1945 року, табір №233. Додому повернувся 10.11.1945 року.
  148. Кривохижий (Михайлюк) Панас Кузьмович, 20.02.1914 р.н., освіта 2 класи. 23.06.1941 року мобілізований до армії. Направлений у місто Кам’янець-Подільський та зарахований до 531-го стрілецького полку. 20.07.1941 року біля села Муровані-Курилівці Вінницької області разом із полком потрапив в оточення німецьких військ. Щоб вийти з оточення бійці полку розділилися на маленькі групи і так пробували виходити з оточення. Під час такого виходу значна частина бійців потрапила у полон. Він разом із земляком з району кинули свої гвинтівки і відправились в сторону дому. По дорозі вони зайшли в одне із тамтешніх сіл де місцеві мешканці дали їм цивільний одяг. Німецькі солдати людей одітих в цивільних одяг не затримували. 28.07.1941 року він повернувся у Летаву. Під час німецької окупації села працював у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. 29.06.1942 року прибув у розподільчий табір до міста Пірмазенс земля Рейнланд-Пфальц. 02.07.1942 року відправлений до села Фрідріхсгайм, де працював на підприємця в компанії Puli. 01.12.1942 року відправлений до міста Саарбрюкен земля Саар, проживав у трудовому таборі за 12 км від міста, працював на вугільній шахті Grube Viktoria. В червні 1944 року його в числі ста робітників шахти відпустили у місто на 4 години. Скориставшись відсутністю наглядачів він разом із Козьміним Іваном Арсентійовичем та Шутяком Максимом скоїли втечу, а саме сіли у поїзд та поїхали до міста Людвігсгафен-на-Рейні. Там вони з’явилися в місцеву комендатуру і попросилися на іншу роботу. Щоб його не повернули назад на шахту в комендатурі він назвався прізвищем матері – Михайлюк. Згодом його відправили до міста Франкенталь земля Рейнланд-Пфальц, де він працював їздовим у фермера на прізвище Яков Цвілінг. Звільнений 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб. 26.06.1945 року поїздом перевезений на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 22 по 25 грудня 1945 року в місті Франкфурт-на-Одері земля Бранденбург (табір 232). Після проходження перевірки відправлений на роботу в Будівельно-монтажне управління №3 в місто Куйбишев (зараз це місто Самара Росія).
  149. Кривохижий Степан Ілліч, 10.08.1911 р.н., освіта 1 клас. 23.06.1941 року був мобілізований до армії. Брав участь у бойових діях, біля села Тернівка Київської області потрапив в оточення німецьких військ. Після виходу з оточення повернувся у Летаву. Під час німецької окупації села працював у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працював підсобним працівником на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. 12.03.1945 року евакуйований до міста Гомбург земля Саар. Звільнений 19.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб. В червні 1945 року перевезений на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив у липні 1945 року в таборі 236. Додому повернувся у серпні 1945 року.
  150. Кузняк Василь Семенович, 19.08.1922 р.н., освіта 8 класів, член ВЛКСМ із 1938 року. Із 1940 року навчався у профтехшколі в місті Проскурові (зараз Хмельницький). З початком війни повернувся в село та працював шевцем у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у селі Айкенорф, працював у сільському господарстві у фермера на прізвище Голейман. У жовтні 1942 року переведений до села Першиц біля міста Мілич (зараз це Польща), де працював у фермера на прізвище Гофман. У лютому 1943 року переведений до села Нітеріц біля міста Явор (зараз це Польща), працював у фермера на прізвище Гауніц. У вересні 1943 року він разом із трьома товаришами втекли від фермера та дійшли до міста Катовіце (Польща), де на залізничній станції їх затримала поліція. Після трьох діб арешту його поїздом відправили назад до Німеччини. По дорозі він вискочив із вагону і дійшов до станції Брікс. Там він звернувся на місцеву «Біржу праці», яка відправили його на роботу до села Платин біля міста Комотау (зараз це місто Хомутов Чехія), де він працював у фермера на прізвище Фогель. Звільнений у травні 1945 року радянськими військами. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 25 травня по 3 червня 1945 року в місті Мостиська (Львівська область). Додому повернулася 07.06.1945 року.
  151. Кузняк Іван Михайлович, 24.12.1905 р.н., освіта 2 класи. У червні 1941 року мобілізований до армії та зарахований до 185-го запасного стрілецького полку. 29.08.1941 року біля міста Жашків Черкаської області потрапив у полон. Перебував у полоні 7 днів після чого втік із полону та повернувся у Летаву. Під час німецької окупації села працював у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм, потім у сусідньому місті Ламбрехт земля Рейнланд-Пфальц. Працював у компанії J. Buchert, що займалася обробкою деревини та продажом лісоматеріалів. Звільнений 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб у місті Кайзерслаутерн земля Рейнланд-Пфальц. 28.05.1945 року перевезений на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив у місті Берлін. Після проходження перевірки був знову призваний до армії та 16.06.1945 року зарахований до 18-го армійського запасного стрілецького полку. 21.06.1945 року переведений до 250-ої стрілецької дивізії. 16.08.1945 року він разом із дивізією прибув у місто Борисов (Білорусь), а звідти його відправили на шахту в місто Караганда (Казахстан). Звільнився 05.08.1946 року через хворобу та повернувся додому.
  152. Кузняк Надія Сильвестрівна, 1923 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працювала у громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала на плетінні металевої сітки на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. 14.03.1945 року евакуйована із заводу до іншого міста. Звільнена 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб у місті Лебах земля Саар. В червні 1945 року була перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 22 червня по 3 липня 1945 року в місті Заган (зараз це місто Жагань Польща) (табір 153). Додому повернулася 08.10.1945 року.
  153. Кузняк Олександра Сильвестрівна, 1925 р.н., освіта 2 класи. З початку війни працювала у громаді села. 17.05.1943 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала в Нижній Саксонії, працювала у сільському господарстві. Із 14.06.1944 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала на плетінні металевої сітки на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. 14.03.1945 року евакуйована із заводу до іншого міста. Звільнена 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб у місті Лебах земля Саар. 12.06.1945 року перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 25 червня по 2 липня 1945 року в місті Заган (зараз це місто Жагань Польща) (табір 153). Додому повернулася у серпні 1945 року.
  154. Кузняк Панас, 06.07.1921 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений в 1943 році. Проживав у трудовому таборі №128-А в місті Людвігсгафен-на-Рейні земля Рейнланд Пфальц. Із 29.09.1943 року працював на хімічному заводі компанії «Gebrüder Giulini GmbH», що спеціалізувалася на виробництві оксиду алюмінію. 01.02.1945 року відправлений до Reichsbahnlager Frankenthal, що займався обслуговуванням німецьких залізничних доріг.
  155. Кузь Іван Васильович, 12.02.1919 р.н., освіта 5 класів. З початку війни працював їздовим у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у компанії J. Buchert, що займалася обробкою деревини та продажом лісоматеріалів. 27.07.1943 року відправлений до міста Саарбрюкен земля Саар, проживав у трудовому таборі, працював на вугільній шахті Grube Maybach. 27.09.1944 року відправлений на копання окопів у місто Дюрен земля Північний Рейн-Вестфалія. 02.02.1945 року відправлений у село Трінбс біля міста Майн, працював у фермера в сільському господарстві. Звільнений 08.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у таборах для репатрійованих осіб у містах Трієр та Баумхольдер земля Рейнланд-Пфальц. 03.06.1945 року був перевезений на територію радянських військ у місто Торгау земля Саксонія. Потім відправлений до міста Ельс (зараз це місто Олесніца Польща), та зарахований до 173-го армійського запасного стрілецького полку. Згодом переведений до 2-го робочого батальйону і відправлений на шахту в місто Пролетарськ (зараз це частина міста Лисичанськ Луганської області).
  156. Кузь Олександр Васильович, 1922 р.н., житель села Нове Життя. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Нойнкірхен земля Саар. Працював на металургійному заводі компанії «Neunkircher Eisenwerk AG». Помер від важкої хвороби в 1943 році, похований в місті Нойнкірхен.
  157. Кузь Олександр Григорович, 25.07.1925 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Нойнкірхен земля Саар. Працював на металургійному заводі компанії «Neunkircher Eisenwerk AG». Помер від важкої хвороби в 1944 році, похований в місті Нойнкірхен.
  158. Кузь Федор Васильович, 06.03.1905 р.н., освіта 3 класи. З початку війни працював у сільській громаді. 22.01.1942 року був зареєстрований на Біржі Праці у місті Кам’янець-Подільський. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц, працював на деревообробній фабриці. Потім відправлений до міста Мерлебак провінція Ельзас-Лотарингія (зараз це територія Франції), працював на залізничній дорозі, що обслуговувала місцеву шахту. Звільнений 22.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб. В липні 1945 року переданий радянським військам у місті Різа земля Саксонія. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 21 липня по 2 серпня 1945 року в місті Ельстерверда земля Бранденбург (табір 204). Додому повернувся 11.09.1945 року.
  159. Ланівська Марія Дмитрівна, 1919 р.н., освіта 5 класів. З початку війни працювала в громаді села на різних роботах. 24.11.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у трудовому таборі в місті Оснабрюк земля Нижня Саксонія, працювала у цьому ж таборі прачкою. Звільнена 04.04.1945 року британськими військами. Після звільнення перебувала у британському таборі для репатрійованих осіб, після чого у місті Шенебек земля Саксонія-Ангальт передана радянським військам. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила 05.06.1945 року в місті Магдебург земля Саксонія-Ангальт (табір 232). Після перевірки вона ще півтора місяця перебувала в місті Альтеграб, і тільки потім відпущена додому. Додому повернувся 12.10.1945 року.
  160. Ластовчук Василь Тимофійович, 03.03.1923 р.н., неграмотний. З початку війни працював у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі в місті Грюнштадт земля Рейнланд-Пфальц, працював різноробочим на цегельному заводі. Звільнений 03.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб. 13.06.1945 року перевезений на територію радянських військ, де працював в одній із військових частин у підсобному господарстві. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 14 по 25 жовтня 1945 року у спецтаборі НКВС №259. Після проходження перевірки зарахований до 11-го робочого батальйону, та відправлений на роботу в місто Черніковськ (зараз це північна частина міста Уфа Республіки Башкортостан Росія).
  161. Маловічко Василь Дмитрович, 10.02.1898 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 30.10.1942 року переведений до сусіднього міста Людвігсгафен-на-Рейні. Із 02.11.1942 року працював на хімічному заводі компанії «I.G. Farbenindustrie A.G.», більш відомої як BASF, що виготовляла вибухівку та різні хімічні речовини. Звільнений 31.03.1945 року американськими військами.
  162. Маловічко Матрона Данилівна, 1911 р.н., освіта 1 клас. З початку війни працювала у громаді села. 14.10.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у трудовому таборі Марієндорф в місті Берлін. Працювала прибиральницею на заводі компанії «R. Stock & Co. AG.», що виготовляв високоточні інструменти для металообробки. Внаслідок авіаційних бомбардувань завод був евакуйований до міста Кенігзее земля Тюрингія. В зв’язку із цим вона разом з іншими працівниками заводу була перевезена та проживала у трудовому таборі Кюммельборн. Звільнена 12.04.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб у сусідньому місті Рудольштадт, а в липні 1945 року перевезена та територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 18 липня по 2 серпня 1945 року в місті Герліц земля Саксонія (табір 265). Додому повернулася 25.08.1945 року.
  163. Маловічко Панас Якович, 14.12.1925 р.н., освіта 9 класів. До війни навчався у школі. З початку війни працював у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у компанії J. Buchert, що займалася обробкою деревини та продажом лісоматеріалів. Звільнений 21.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб у місті Нойштадт земля Рейнланд-Пфальц. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 24 по 29 червня 1945 року в місті Гросенгайн земля Саксонія (табір №257). Додому повернувся 10.07.1945 року.
  164. Маловічко Порфирій Андрійович, 1892 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений в 1942 році. Помер від виснаження.
  165. Мартинюк Ганна Андріївна – на примусові роботи до Німеччини відправлена в жовтні 1942 року. Проживала у трудовому таборі «Барбараш» у місті Фриденцит, працювала на металургійному заводі. (Дані із протоколу допиту Мартинюк Марії Микитівни, яка повідомила, що вони разом працювали).
  166. Мартинюк Марія Микитівна, 1912 р.н., неграмотна. З початку війни працювала у громаді села. В жовтні 1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у трудовому таборі «Барбараш» у місті Фриденцит, працювала на металургійному заводі. Звільнена у березні 1945 року радянськими військами. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила 15.03.1945 року в місті Мостиська (Львівська область). Додому повернулася 25.03.1945 року.
  167. Мартинюк Трохим Тимофійович, 1903 р.н., освіта 2 класи. З початку війни проживав у Летаві, працював у сільській громаді. Під час німецької окупації села був заарештований на 9 місяців та перебував у в’язниці. Звільнений у вересні 1942 року. На примусові роботи до Німеччини відправлений 14.10.1942 року. Проживав у трудовому таборі в місті Берлін, працював на танковому заводі компанії Alkett. У 1944 році відправлений у місто Тепліц (Чехія), де працював на шахті. Звільнений 08.05.1945 року чехословацькими військами. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив у червні 1945 року в місті Рава-Руська (Львівська область). Додому повернувся 22.06.1945 року.
  168. Маслій Анастасія Василівна, 01.06.1921 р.н., освіта 4 класи, член ВЛКСМ. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 09.07.1942 року проживала у селі Ретгендорф земля Мекленбург-Передня Померанія, працювала у фермера A.Vick Gutsverw. 14.07.1942 року відправлена до міста Катовіце (Польща), де працювала на військовому заводі. 22.01.1943 року вона разом із Калуцьким Олексієм, Ланівським Іваном та Чорною Надією втекла із заводу. На польсько-радянському кордоні були затримані поліцією. На допиті вони повідомили, що не бажають виготовляти боєприпаси для німецької армії, які використовуються для знищення радянських людей. Після цих слів поліцейські хотіли їх розстріляти, але передумали і відправили в концтабори. Маслій А.В. була відправлена до концтабору Аушвіц (Освенцім) Польща, де працювала на різних роботах. 26.10.1944 року вона була переведена до одного із філіалів концтабору Флоссенбюрг, що знаходився поблизу міста Дрездена земля Саксонія (табірний номер 58615). Звільнена у травні 1945 року радянськими військами. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 12 по 15 червня 1945 року в місті Мостиська (Львівська область). Додому повернулася 26.06.1945 року.
  169. Маслій Анастасія Йосипівна, 17.01.1919 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працювала у громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала на виробництві колючого дроту на заводі Eisenwerk. 15.03.1945 року була евакуйована із заводу до іншого міста. Звільнена 19.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб у місті Гомбург земля Саар. У червні 1945 року була перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила у липні 1945 року в місті Бад-Бельциг земля Бранденбург (табір 228). Додому повернулася 09.08.1945 року.
  170. Маслій Анастасія Микитівна, 1913 р.н.
  171. Маслій Анастасія Миколаївна, 03.04.1918 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлена 23.06.1942 року. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала кондитером на кухні заводу Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. Звільнена 15.03.1945 року.
  172. Маслій Андрій Захарович, 1923 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працював у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі в місті Цвайбрюккен земля Рейнланд-Пфальц. Працював формувальником на ливарному заводі компанії «Buchholz & Cie». У 1943 році перебував під арештом 1 добу за самовільне залишення табору. Звільнений 21.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб, потім був перевезений на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 30 липня по 7 серпня 1945 року в місті Баутцен земля Саксонія. Додому повернувся 27.08.1945 року.
  173. Маслій Василь, 10.10.1919 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Нойнкірхен земля Саар. Працював у цеху верхніх розплав на металургійному заводі компанії «Neunkircher Eisenwerk AG».
  174. Маслій Василь Герасимович, 1918 р.н.
  175. Маслій Дмитро Іванович, 03.03.1924 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-ДюркГайм земля Рейнланд-Пфальц, працював на місцевому заводі. 12.1942 року переведений на роботу в місто Альцай земля Рейнланд-Пфальц. Під час роботи захворів на туберкульоз легень та проходив лікування у місцевій лікарні. Помер 12.06.1943 року, похований у місті Альцай.
  176. Маслій Зінаїда Йосипівна, 03.01.1920 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлена 23.06.1942 року. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала на виробництві колючого дроту на заводі Eisenwerk. Звільнена 15.03.1945 року.
  177. Маслій Зінаїда Григорівна, 1922 р.н., освіта 9 класів, член ВЛКСМ. З початку війни працювала у громаді села. 14.10.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у трудовому таборі Маріендорф в місті Берлін. Працювала пакувальницею на заводі компанії «R. Stock & Co. AG.», що виготовляла високоточні інструменти для металообробки. Внаслідок авіаційних бомбардувань завод був евакуйований до міста Кенігзее земля Тюрингія. В зв’язку із цим 21.04.1944 року вона разом з іншими працівниками заводу також була перевезена до цього міста та проживала у трудовому таборі Кюммельборн. Звільнена 11.04.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб у сусідньому місті Рудольштадт, потім передана радянським військам. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила в липні 1945 року в місті Руланд земля Бранденбург. Додому повернулася 13.08.1945 року.
  178. Маслій Іван Васильович, 01.06.1923 р.н., освіта 3 класи. З початку війни працював у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у робочому таборі в місті Цвайбрюккен земля Рейнланд-Пфальц. Працював різноробочим на ливарному заводі компанії «Buchholz & Cie». У 1943 році перебував під арештом 1 добу за самовільне залишення табору. Згодом переведений на роботу до міста Ландштуль земля Рейнланд-Пфальц. Звільнений 24.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб, потім був перевезений на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 13 липня по 3 серпня 1945 року в місті Гузов-Платков земля Брандербург. Додому повернувся 13.08.1945 року.
  179. Маслій Іван Захарович, 1919 р.н. У 1939 році був призваний до армії. З початку війни брав участь у бойових діях, перебував у полоні, після звільнення з полону повернувся в окуповане німцями село. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у місті Требніц (зараз це місто Тшебниця Польща), працював у фермера в сільському господарстві. Після звільнення знову був мобілізований до армії та зарахований до 18-го армійського запасного стрілецького полку. 27.11.1945 року звільнився по демобілізації та повернувся додому.
  180. Маслій Калина Йосипівна, 1922 р.н., освіта 3 класи. З початку війни працювала у громаді села. 24.10.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у трудовому таборі в місті Касен, працювала на авіаремонтному заводі. В 1944 році була заарештована на 7 діб за втрату своїх документів (вдень працювала на заводі, а вночі сиділа у підвалі). Звільнена 13.04.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб, потім передана радянським військам. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 13 по 28 серпня 1945 року в місті Кведлінбург земля Саксонія-Ангальт (табір 364). Додому повернулася 04.12.1945 року.
  181. Маслій Матрона Петрівна, 1920 р.н., неграмотна. З початку війни працювала у громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у місті Райнсдорф, працювала у фермера в сільському господарстві. Звільнена 20.02.1945 року радянськими військами. Із травня 1945 року працювала прачкою в одній із військових частин. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 26 по 28 листопада 1945 року в місті Володимирі (Волинська область). Додому повернулася у грудні 1945 року.  
  182. Маслій Михайло Захарович, 1908 р.н.
  183. Маслій Парасковія Захарівна, 1922 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працювала у громаді села. 15.10.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у трудовому таборі в місті Брантайн, де працювала на взуттєвій фабриці. Звільнена 09.05.1945 року радянськими військами в місті Ішберен. Із травня по 14 жовтня 1945 року працювала дояркою у гурті худоби №300. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 17 по 18 листопада 1945 року в місті Хирів Львівської області. Додому повернулася 30.11.1945 року.
  184. Маслій Улян Петрович, 1900 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працював у сільській громаді. 10.10.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі в місті Андрваєнт, працював на металургійному заводі. У травні 1944 року був арештований на 10 діб та перебував під вартою за не вихід на роботу. Після відбуття покарання повернувся на завод. Звільнений 20.01.1945 року радянськими військами. Після звільнення був мобілізований до армії та зарахований до 14-ої гвардійської стрілецької дивізії. Брав участь у бойових діях. 10.03.1945 року отримав тяжке поранення, лікувався у госпіталі 8 місяців. Додому повернувся у грудні 1945 року по демобілізації.
  185. Мельничук (Савчук) Ольга Іллівна, 27.08.1925 р.н., освіта 7 класів, уродженка села Летава. З початку війни працювала у громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1945 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала виробником ядра на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. Із 19 березня по 13 травня 1943 року перебувала в лікарні міста Санкт-Інгберт. Із 23.08.1943 року проживала в будинку 136 по вулиці Кайзерштрассе, працювала домробітницею у лікаря Дойхлера. 06.07.1944 року змінила місце роботи. 14.03.1945 року евакуйована до міста Гомбург земля Саар. Звільнена 23.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб. В червні 1945 року перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 23 червня по 1 липня 1945 року в місті Бозум. У серпні 1945 року повернулася у село Зелена, де проживала разом із своїм чоловіком.
  186. Миколін Андрій Іванович, 1908 р.н.
  187. Миколін Антон Матвійович, 1910 р.н., освіта 3 класи. 23.06.1941 року мобілізований до армії. Направлений в місто Кам’янець-Подільський та зарахований до 531-го стрілецького полку. 25.07.1941 року біля села Муровані-Курилівці Вінницької області потрапив у полон до німецьких військ. Перебував у таборі для військовополонених у місті Проскурів (зараз місто Хмельницький). Побувши місяць у полоні, був відпущений німцями додому. Повернувшись у село влаштувався на службу до поліції при німецькій окупаційній владі. В лютому 1942 року звільнився із поліції та працював у сільській громаді. 27.09.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі в місті Андрезіт, працював на металургійному заводі. Звільнений 20.01.1945 року радянськими військами. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив 22.01.1945 року в місті Ченстохо́ва (Польща). Після перевірки був знову призваний до червоної армії. Служив у 81-му танковому тяжкому батальйоні. Брав участь у бойових діях у Німеччині, був поранений. Додому повернувся у жовтні 1945 року по демобілізації.
  188. Миколін Максим, 13.08.1903 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 30.11.1942 року був відправлений до трудового табору Дільзбург, працював на вугільній шахті в місті Хойсвайлер земля Саар.07.1944 року переведений на сусідню шахту Геттельборн поблизу міста Квіршид. Ця шахта була однією із найважливіших шахт із видобутку вугілля в Саарланді. Керувала шахтою компанія Saarberwerke.
  189. Миколін Панас Стахович, 09.02.1916 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц, працював на місцевому заводі. Після 19.12.1942 року змінив місце роботи. Зі слів Бойка Івана Андрійовича, у 1943 році він разом із ним перебував у концтаборі Нацвейлер-Штрутгоф регіон Ельзас Франція.
  190. Миколіна Анастасія Сидорівна, 1925 р.н., освіта 8 класів. З початку війни працювала в громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у трудовому таборі в місті Нойкіршен, працювала на деревообробному заводі. Звільнена 19.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб у місті Лебах земля Саар, потім передана радянським військам. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила 24.06.1945 року в місті Цейткант. Додому повернулася 01.08.1945 року.
  191. Михайлюк Дмитро Йосипович, 13.06.1926 р.н. Примусово відправлений до Німеччини в 1942 році. Під час роботи захворів на туберкульоз легень. Помер 09.05.1944 року в медичному шпиталі табору для працівників із східної Європи. Похований 10.05.1944 року на єврейському цвинтарі в місті Толі земля Саар.
  192. Нагурний Григорій, 11.12.1911 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 30.11.1942 року переведений на інше місце роботи.
  193. Нагурний Єфрем Васильович, 26.01.1913 р.н., освіта 3 класи, член ВЛКСМ. 23.06.1941 року мобілізований до армії. Направлений в місто Кам’янець-Подільський та зарахований до 531-го стрілецького полку. 27.07.1941 року біля села Лучинець Могилів-Подільського району Вінницької області разом із взводом управління батальйону потрапив у полон до німецьких військ. Вночі того ж дня скоїв втечу та через 7 днів повернувся у Летаву. Під час німецької окупації працював їздовим у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Нойнкірхен земля Саар. Працював на металургійному заводі компанії «Neunkircher Eisenwerk AG». 12.01.1945 року переведений до міста Санкт-Інгберт земля Саар, де працював на виробництві колючого дроту на заводі Eisenwerk. 03.1945 року евакуйований до міста Гомбург земля Саар. Звільнений 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб. В червні 1945 року був перевезений на територію радянських військ. 17.06.1945 року зарахований до робочого батальйону військової частини п/п 71487. У складі батальйону займався демонтажем та вивозом на територію СРСР німецького заводу компанії«Julius Pintsch AG», що виробляв торпеди до підводних човнів, зокрема парогазову торпеду G7a. Звільнений із частини 18.10.1945 року по закінченню демонтажу заводу. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 18 по 22 жовтня 1945 року в місті Франкфурт-на-Одрі земля Бранденбург (табір 232). Додому повернувся в листопаді 1945 року.
  194. Нагурний Микита Петрович, 1908 р.н., неграмотний. 23.06.1941 року мобілізований до армії. Направлений в місто Кам’янець-Подільський та зарахований до 531-го стрілецького полку. З перших днів війни брав участь у бойових діях проти німецьких військ на річці Прут біля міста Липкани (Молдова), потім із полком відступав на схід. У липні 1941 року біля села Юрківці Райгородоцької сільської громади Гайсинського району Вінницької області потрапив у полон. Через деякий час втік із полону та повернувся у Летаву. Під час німецької окупації працював у сільській громаді. В 1942 році відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі в місті Брауншвейг земля Нижня Саксонія, працював вантажником на залізничній станції. Звільнений 11.04.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб, потім перевезений на територію радянських військ. Згодом був призваний до 183-го армійського запасного стрілецького полку. Із 20.02.1946 року перебував у 6-му окремому робочому батальйоні та працював на шахті №68 у місті Богородицьк Тульської області (Росія).
  195. Нагурний Сергій Пилипович, 10.05.1912 р.н., рядовий, стрілець, освіта 3 класи. 23.06.1941 року мобілізований до армії. Направлений в місто Кам’янець-Подільський та зарахований до 531-го стрілецького полку. В кінці липня 1941 року на території Вінницької області потрапив у полон до німецьких військ. Згодом його разом із 18-ма полоненими бійцями відправили до міста Шаргород (Вінницька область), де вони працювали на відбудові моста. Через 6 днів він утік з полону та 13.08.1941 року повернувся у Летаву. Під час німецької окупації працював у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Нойнкірхен земля Саар. Працював вантажником на металургійному заводі компанії «Neunkircher Eisenwerk AG». 12.01.1945 року переведений до міста по Санкт-Інгберт земля Саар, де працював на виробництві колючого дроту на заводі Eisenwerk. 03.1945 року евакуйований до міста Гомбург земля Саар. Звільнений 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб. 15.05.1945 року перевезений на територію радянських військ у місто Фюрстенвальде земля Бранденбург. 17.06.1945 року зарахований до робочого батальйону військової частини п/п 71487. У складі батальйону займався демонтажем та вивозом на територію СРСР німецького заводу компанії«Julius Pintsch AG», що виробляв торпеди до підводних човнів, зокрема парогазову торпеду G7a. Звільнений із частини 16.10.1945 року по закінченню демонтажу заводу. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 18 по 23 жовтня 1945 року в місті Франкфурт-на-Одрі земля Бранденбург (табір 232). Додому повернувся 12.11.1945 року.
  196. Олійник Євген Степанович, 1924 р.н.
  197. Олійник Наталія Марківна, 01.06.1926 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлена 23.06.1942 року. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала допоміжним працівником на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. 13.12.1944 року втекла із заводу. У березні 1945 року перебувала в тимчасовому таборі в місті Вадерн земля Саар. 03.1945 року отримала осколкове поранення хребта з паралічем та була доставлена до лікарні при жіночому монастирі сестер святого Карла Борромео у місто Трір земля Рейнланд-Пфальц. Лікувалася за рахунок відділу соціального забезпечення міста Трір. Померла 26.03.1946 року. В лікарняному листі вказаний її чоловік Нагурний Василь, який працював на заводі в Німеччині, а також батько Олійник Марко і мати Зубик Параска із Летави.
  198. Олійник Олександр Євгенович, 15.03.1922 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц, працював на місцевому заводі. Після 19.12.1942 року змінив місце роботи. У 1943 році відправлений до концтабору Нацвейлер регіон Ельзас Франція (табірний номер 4989). 21.09.1943 року відправлений в концтабір Бухенвальд (табірний номер 17868). 29.10.1944 року відправлений в концтабір Дора-Мітельбау. Звільнений 11.04.1945 року американськими військами. 10.1945 року прибув до міста Брест (Білорусь), звідти був відправлений до 2-го окремого робочого батальйону в село Ляскеля Піткярантского району Республіки Карелія (Росія).
  199. Олійник Феодосій Миколайович, 1913 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працював на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. Помер в 1944 році від важкої хвороби. Похований в місті Санкт-Інгберт.
  200. Охрім Василь Панасович, 1920 р.н., освіта 3 класи, член ВЛКСМ. У 1940 році був призваний до армії. Служив у 282-му окремому зенітно-артилерійському дивізіоні 75-ої стрілецької дивізії. З початку війни брав участь у бойових діях. У серпні 1941 року в Полтавській області потрапив у полон. Після звільнення з полону повернувся в Летаву. Під час німецької окупації працював у сільській громаді. 14.10.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі Віттенау у північній частині Берліна, працював у таборі прибиральником. Звільнений 20.04.1945 року радянськими військами. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 20 по 25 квітня 1945 року в 21-му збірно-пересильному пункті, після чого був мобілізований до армії. 05.1945 року відправлений до 217-го запасного стрілецького полку. Додому повернувся у лютому 1946 року по демобілізації.
  201. Охрім Максим, 18.04.1899 р.н. Примусово відправлений до Німеччини в 1942 році. Проживав у трудовому таборі в місті Брауншвейг земля Нижня Саксонія, працював на одному із місцевих заводів. Звільнений 20.05.1945 року.
  202. Паламар Олександр, 30.12.1913 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. 29.06.1942 року прибув у розподільчий табір до міста Пірмазенс земля Рейнланд-Пфальц. 02.07.1942 року відправлений до села Фрідріхсгайм, де працював у фермера в сільському господарстві. 01.12.1942 року відправлений до міста Саарбрюкен земля Саар, проживав у трудовому таборі за 12 км від міста, працював на вугільній шахті. У 1943 році був відправлений до концтабору Нацвейлер регіон Ельзас Франція (табірний номер 4178). 21.06.1943 року переведений до трудового табору в село Даутмерген земля Баден-Вюртемберг. Помер 08.12.1944 року в місті Шемберг земля Баден-Вюртемберг.
  203. Петров Валентин, 26.12.1906 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 30.10.1942 року переведений до сусіднього міста Людвігсгафен-на-Рейні. Із 02.11.1942 року працював на хімічному заводі компанії «I.G. Farbenindustrie A.G.», більш відомої як BASF, що виготовляла вибухівку та різні хімічні речовини. 10.03.1945 року переведений на інше місце роботи.
  204. Поляков Федір Іванович, 1925 р.н.
  205. Полякова Марія Омелянівна, 1921 р.н.
  206. Приймак Володимир Михайлович, 17.11.1922 р.н.
  207. Регелюк Василь Прокопович, 20.05.1923 р.н., освіта 2 класи. З початку війни працював у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. 29.06.1942 року прибув до розподільчого табору міста Пірмазенс земля Рейнланд-Пфальц. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Нойнкірхен земля Саар. Працював на металургійному заводі компанії «Neunkircher Eisenwerk AG». Звільнений у березні 1945 року американськими військами. В червні 1945 року перевезений на територію радянських військ. Після проходження фільтрації відправлений на вугільну шахту №56 у селище Гундоровська (зараз це частина міста Донецьк Ростовська область Росія).
  208. Регелюк Олександр Степанович, 1926 р.н., освіта 6 класів. До війни навчався у школі. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі в місті Грюнштадт земля Рейнланд-Пфальц, працював різноробочим на цегельному заводі. У 1943 році був переведений до міста Дуденгофен земля Рейнланд-Пфальц, де працював робітником по ремонту шосейних доріг. Звільнений у березні 1945 року американськими військами. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив у липні 1945 року. Додому повернувся 26.07.1945 року.
  209. Регелюк Панас Степанович, 1920 р.н. Примусово відправлений до Німеччини у 1942 році. Загинув та похований в Німеччині.
  210. Регелюк Степан Степанович – на примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. (Дані із протоколу допиту Антонюка Василя Юрійовича, який повідомив, що вони разом працювали).
  211. Репій Ганна Марківна, 1925 р.н., освіта 9 класів. До війни навчалася у школі. З початку війни працювала дояркою в громаді села. 17.05.1943 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала в селі Бокін земля Мекленбург-Передня Померанія, працювала в сільському господарстві у фермера на прізвище Гекман. 01.09.1944 року переведена до села Шомрау, де також працювала в сільському господарстві у фермера на прізвище Йосиф Вабиф. Звільнена 21.01.1945 року радянськими військами. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила в лютому 1945 року. Додому повернувся 03.03.1945 року.
  212. Репій Олександр Семенович, 28.06.1923 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працював дома на своєму господарстві. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Нойнкірхен земля Саар. Працював на металургійному заводі компанії «Neunkircher Eisenwerk AG». У грудні 1943 року відправлений у Францію на металургійний завод компанії «Eisen-und Stahlwerke, Kneuttingen» (зараз це французька сталеварна компанія «De Knutange». Звільнений 10.09.1944 року американськими військами. Після звільнення перебував в американському таборі для репатрійованих осіб у місті Мо (Франція). 25.06.1945 року переданий на територію радянських військ. Після проходження перевірки зарахований до 64-го окремого робочого батальйону та відправлений на роботу до міста Сталінград (зараз це місто Волгоград Росія). Працював на силікатному заводі №4, проживав у бараках на станції Разгуляєвка.
  213. Репій Марко Іванович, 1900 р.н. З початку війни та в період окупації села працював бригадиром польової бригади у сільській громаді.
  214. Рижий Петро Миколайович, 01.06.1925 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 30.10.1942 року переведений на інше місце роботи. Помер від хвороби в 1943 році. Похований в місті Бад-Бергцаберн земля Рейнланд-Пфальц.
  215. Різник Захар Трохимович, 1903 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працював їздовим у сільській громаді. 14.10.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі в місті Берлін. Працював на заводі компанії Alkett, що виробляла танки та бойові броньовані машини. Звільнений 27.04.1945 року радянськими військами. Після звільнення був відправлений в місто Челябінськ (Росія) на роботу до ОСМЧ-22 (Особлива будівельно-монтажна частина №22), яка була однією з найбільших будівельних організацій НКВС.
  216. Різник Іван Васильович, 1902 р.н., освіта 3 класи. З початку війни працював у сільській громаді. 10.10.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі в місті Андрезіт, працював на металургійному заводі. Звільнений 20.01.1945 року радянськими військами. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив у місті Ченстохо́ва (Польща).01.1945 року Польовим військовим комісаріатом був мобілізований до армії. 06.02.1945 року зарахований до 214-го армійського запасного стрілецького полку. 22.02.1945 року переведений до 50-го гвардійського стрілецького полку. Додому повернувся у серпні 1945 року по демобілізації.
  217. Різник Мотрина Петрівна, 1913 р.н.
  218. Різник Олександра (Оксана) Калинівна, 07.05.1924 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлена 23.06.1942 року. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала на плетінні металевої сітки на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. Звільнена 15.03.1945 року.
  219. Романюк Іван Васильович, 08.09.1925 р.н., освіта 9 класів, член ВЛКСМ. З початку війни працював у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 23.06.1943 року переведений до містечка Гохштеттен земля Рейнланд-Пфальц, де працював на фермі та доглядав за худобою. Звільнений 27.03.1945 року американськими військами. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив у місті Радебург земля Саксонія. Після проходження перевірки із 18 липня по 17 жовтня 1945 року працював в одній із військових частин, де переганяв коней із Німеччини до села Боброві Двори Курської області (Росія). Додому повернувся 28.10.1945 року.
  220. Руда (Чинник) Зінаїда Андріївна, 1925 р.н., освіта 7 класів. З початку війни працювала в громаді села. 17.05.1943 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 01.06.1943 року проживала у селі Каппельн біля міста Клоппенбург земля Нижня Саксонія. Працювала в сільському господарстві у фермера на прізвище Офельгам. Звільнена 13.04.1945 року британськими військами. До 13.08.1945 року перебувала у британському таборі для репатрійованих осіб, після чого передана радянським військам. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 23 серпня по 13 вересня 1945 року в місті Барт земля Мекленбург-Передня Померанія (табір 209). Додому повернулася 25.10.1945 року.
  221. Руда Ганна Стахівна, 1923 р.н., освіта 3 класи. З початку війни працювала в громаді села. В листопаді 1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у трудовому таборі в місті Фріденціт район Бістін (зараз це місто Біштинек Польща), працювала на ливарному заводі. Звільнена у лютому 1945 року радянськими військами. Із 04.02.1945 року працювала санітаркою у військовій частині п/п 03524. 01.10.1945 року звільнена в зв’язку із розформуванням частини. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 5 по 10 жовтня 1945 року в місті Рава-Руська Львівської області. Додому повернулася 15.10.1945 року.
  222. Руда (Маловічко) Калина Стахівна, 17.02.1919 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працювала в громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у трудовому таборі в місті Шпаєр земля Рейнланд-Пфальц, працювала на авіаремонтному заводі компанії «Pfalz Flugzeugwerke». Звільнена 02.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб у місті Вертгайм земля Баден-Вюртемберг. В червні 1945 року передана радянським військам у місті Оппельн (зараз це місто Ополе Польща). 22.07.1945 року відправлена на роботу до військової частини п/п 25725-у, де працювала у підсобному господарстві. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 27 листопада по 15 грудня 1945 року в місті Оппельн (табір 281). Після проходження перевірки працювала санітаркою у військово-польовому госпіталі військової частини п/п 46643. Додому відпущена 18.03.1946 року.
  223. Рудий Андрій Іванович, 1902 р.н.
  224. Рудий Іван Федорович, 1920 р.н., освіта 4 класи. У 1940 році був призваний до армії. З початку війни служив у 73-му зенітному полку. У вересні 1941 року біля міста Одеса потрапив у полон. Перебував у таборі для військовополонених один місяць. В жовтні 1941 року втік із табору та повернувся у Летаву. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у селі Вольмсдорф біля міста Яуер (зараз це село Вольбромек Яворського повіту Нижньосілезького воєводства Польщі), працював у фермера в сільському господарстві. Звільнений 08.05.1945 року радянськими військами. Після звільнення був знову призваний до армії. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив в червні 1945 року в місті Шваєц. Додому повернувся у 1946 році.
  225. Рудий Олександр Іванович, 14.03.1922 р.н.
  226. Руденька Галина Стахівна – на примусові роботи до Німеччини відправлена в жовтні 1942 року. Проживала у трудовому таборі «Барбараш» у місті Фриденцит, працювала на металургійному заводі. (Дані із протоколу допиту Мартинюк Марії Микитівни, яка повідомила, що вони разом працювали).
  227. Руденька Ганна Никифорівна, 1925 р.н.
  228. Руденька Марія Аврамівна, 23.12.1925 р.н., неграмотна. З початку війни працювала у громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала допоміжним працівником на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. З наближенням фронту 14.03.1945 року, вона разом із іншими працівниками заводу була евакуйована до міста Гомбург земля Саар. Звільнена 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб. В червні 1945 року перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила в червні 1945 року в місті Франкфурт-на-Одері земля Бранденбург (табір 232). Додому повернулася 09.08.1945 року.
  229. Руденька (Скрипник) Надія Олімпіївна, 24.10.1921 р.н., освіта вища, вчителька, член ВЛКСМ. До війни навчалася у Кам’янець-Подільському педагогічному інституті. З початку війни працювала в громаді села на різних роботах. В листопаді-грудні 1941 року працювала вчителькою у селі Андріївка, потім повернулася в громаду села Летава. 29.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у селі Вольмсдорф біля міста Яуер (зараз це село Вольбромек Яворського повіту Нижньосілезького воєводства Польщі), працювала в сільському господарстві у фермера на прізвище Швайниц. За іншими даними працювала в сусідньому містечку Болькенхайн (зараз це місто Болькув того ж повіту і воєводства Польщі). Звільнена 08.05.1945 року радянськими військами. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 16 по 20 травня 1945 року в місті Опельн (зараз це місто Ополе Польща)(табір 154). Додому повернулася 29.06.1945 року.
  230. Руденький Василь Ананійович, 1923 р.н. Примусово відправлений до Німеччини 14.10.1942 року. Проживав у трудовому таборі в місті Берлін, працював на одному із місцевих заводів. Спалений фашистами в крематорії концтабору в 1943 році.
  231. Руденький Василь Андрійович, 1923 р.н. Примусово відправлений до Німеччини в 1942 році. Помер від хвороби в травні 1943 року, похований у Німеччині.
  232. Руденький Василь Іванович, 1922 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 14.10.1942 року. Проживав у трудовому таборі в місті Берлін. Працював на танковому заводі компанії Alkett.
  233. Руденький Іван Никифорович, 30.03.1923 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 05.01.1945 року переведений на інше місце роботи.
  234. Руденький Олександр Григорович, 01.09.1923 р.н. Примусово відправлений до Німеччини 17.05.1943 року. Проживав у трудовому таборі А97 Dro/135. Звільнений 15.05.1945 року.
  235. Руденький Олександр Іванович, 1923 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. 29.06.1942 року прибув у розподільчий табір до міста Пірмазенс земля Рейнланд-Пфальц. 02.07.1942 року відправлений до села Фрідріхсгайм, де працював у фермера в сільському господарстві. 01.12.1942 року відправлений до міста Саарбрюкен земля Саар, проживав у трудовому таборі за 12 км від міста, працював на вугільній шахті. Помер від хвороби в 1944 році, похований в місті Пірмазенс земля Рейнланд-Пфальц.
  236. Руденький Панас – на примусові роботи до Німеччини відправлений в 23.06.1942 року. (Дані із протоколу допиту Антонюка Василя Юрійовича, який повідомив, що вони разом працювали).
  237. Ряба Анастасія Данилівна, 11.08.1925 р.н., освіта 5 класів. З початком війни працювала у громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала пакувальницею на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. 14.11.1942 року самовільно залишила територію табору, за що була арештована та перебувала під вартою 2 місяці. Після відбування покарання вона повернулася на завод. Під час роботи на заводі захворіла на гнійний середній отит, в зв’язку із чим із 9 по 27 квітня 1943 року перебувала на лікуванні в лазареті. Звільнена 20.03.1945 року американськими військами у місті Гомбург земля Саар. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб. 25.05.1945 року перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 20 червня по 10 липня 1945 року в місті Бад-Зааров земля Бранденбург (табір 247). Із 30 липня по 6 листопада 1945 року працювала на збиранні врожаю у військовій частині п/п 49684. Додому повернулася 06.12.1945 року.
  238. Ряба Текля Тимофіївна, 10.05.1912 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлена 23.06.1942 року. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала допоміжним працівником на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. 22.10.1942 року змінила роботу.
  239. Рябий Василь Михайлович, 1904 р.н., неграмотний. З початку війни працював у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі в місті Андрезіт, працював на заводі де виготовляли запасні частини до літаків. Звільнений у січні 1945 року радянськими військами. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив у лютому 1945 року. Додому повернувся у вересні 1945 року.
  240. Рябий Максим Іванович, 1909 р.н. Примусово вивезений до Німеччини 23.06.1942 року. Проживав у трудовому таборі в місті Брауншвейг земля Нижня Саксонія. Помер від хвороби в 1942 році, похований в місті Брауншвейг.
  241. Рябий Микола Петрович, 23.03.1926 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працював в сільській громаді. В 1942 році залишив роботу в громаді та працював у своєму домашньому господарстві. 02.07.1943 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у робочому таборі заводу Ostmark у місті Відень (Австрія), працював на фермі Вайс. Звільнений у квітні 1945 року радянськими військами. 06.05.1945 року через територію Румунії прибув до СРСР. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 6 по 16 травня 1945 року в місті Кишинів (Молдова). Додому повернувся 04.06.1945 року.
  242. Савчук Іван Романович, 1925 р.н.
  243. Савчук Марія Порфирівна, 1923 р.н., освіта 10 класів, член ВЛКСМ. З початку війни працювала в громаді села. 05.1943 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 04.06.1943 року проживала в селі Ольдфор біля міста Даме земля Шлезвіг-Гольштейн, працювала у фермера в сільському господарстві. Звільнена 08.04.1945 року британськими військами. Після звільнення перебувала у британському таборі для репатрійованих осіб у місті Гунтенбург, потім передана радянським військам у місто Любек земля Шлезвіг-Гольштейн. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 23 серпня по 10 вересня 1945 року в місті Барт земля Макленбург-Передня Помаранія (табір 209). Додому повернулася 15.10.1945 року.
  244. Савчук Олена Антонівна, 1913 р.н., неграмотна. З початку війни працювала в громаді села. 06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала в місті Легніц (зараз це місто Легниця Польща). Працювала у фермера в сільському господарстві. Звільнена 05.02.1945 року радянськими військами. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила 08.09.1945 року в місті Брест (Білорусь). Додому повернулася у вересні 1945 року.
  245. Савчук Стефан Ілліч, 03.06.1918 р.н. Перед війною був призваний до армії. З початку війни брав участь у бойових діях. 19.09.1941 року біля села Вітовці (Білорусь) у складі свого підрозділу потрапив у полон. Згодом був звільнений з полону та повернувся у Летаву. 11.12.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі Ватенстедт №31 в місті Зальцгіттер земля Нижня Саксонія. Працював у державній компанії під керівництвом Германа Герінга. 01.08.1943 року переведений до сусіднього міста Брауншвейг. Звільнений у березні 1945 року. Після звільнення був знову призваний до армії.
  246. Скакун Катерина Пилипівна, 1925 р.н., освіта 3 класи. З початку війни працювала у громаді села. 17.05.1943 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала в місті Ольденбург земля Нижня Саксонія, працювала у фермера в сільському господарстві. Звільнена 13.04.1945 року британськими військами. Після звільнення перебувала у британському таборі для репатрійованих осіб у місті Клоппенбург земля Нижня Саксонія, потім відправлена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила 23.08.1945 року в місті Барт земля Мекленбург-Передня Померанія (табір 209). Додому повернулася в листопаді 1945 року.
  247. Скрипник Іван Олімпійович, 1913 р.н., освіта 3 класи. До війни проживав у Летаві, працював їздовим у колгоспі. 23.06.1941 року був мобілізований до армії. Відправлений до міста Кам’янець-Подільський та зарахований до 531-го стрілецького полку. Біля міста Первомайськ Миколаївської області потрапив у полон до німецьких військ. У полоні перебував до вересня 1941 року, після чого повернувся у Летаву. 14.10.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі в місті Берлін. Працював у термічному цеху заводу компанії Alkett, що виробляла танки та бойові броньовані машини. Звільнений 23.04.1945 року радянськими військами. 24.04.1945 року був знову призваний до армії та зарахований до 278-го стрілецького полку. Брав участь у боях за Берлін, був поранений. Додому повернувся 15.11.1945 року по демобілізації.
  248. Скрипник Олег Федорович, 1925 р.н.
  249. Скрипник Олена Федорівна, 1926 р.н., освіта 5 класів. З початку війни працювала у громаді села на польових роботах. 14.10.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у трудовому таборі Маріендорф в місті Берлін. Працювала на заводі компанії «R. Stock & Co. AG.», що виготовляла високоточні інструменти для металообробки. Внаслідок авіаційних бомбардувань завод був евакуйований до міста Кенігзее земля Тюрингія. В зв’язку із цим 19.08.1944 року вона також була перевезена до цього ж міста, де проживала у трудовому таборі Кюммельборн. Звільнена 11.04.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала у американському таборі для репатрійованих осіб у сусідньому місті Рудольштадт, потім передана радянським військам. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила у липні 1945 року в місті Руланд земля Бранденбург. Додому повернулася 18.08.1945 року.
  250. Сомик Ананій Михайлович, 10.05.1924 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працював у сільській громаді. 26.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у місті Требніц (зараз це місто Тшебниця Польща), працював у фермера в сільському господарстві. Одного разу під час сварки із фермером ударив його, за що поліцією був побитий та відправлений під арешт на одну добу. Після відбуття покарання повернувся до роботи. Звільнений 30.01.1945 року радянськими військами. Після звільнення працював охоронником при військовому коменданті однієї із військових частин. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 12 по 13 вересня 1945 року в місті Брест (Білорусь). Згодом відправлений до міста Свердловськ (зараз це місто Єкатеринбург Росія), де працював на місцевому заводі. Звільнений 25.11.1946 року. Додому повернувся у грудні 1946 року.
  251. Сомик Анастасія Василівна, 1922 р.н., освіта 4 класи. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала мотальницею дроту на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. З наближенням фронту 14.03.1945 року, разом із іншими працівниками заводу була евакуйована до міста Гомбург земля Саар. Звільнена 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб. В червні 1945 року була перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила у липні 1945 року в місті Беліц земля Бранденбург (табір 223). Додому повернулася в серпні 1945 року.
  252. Сомик Наталія Максимівна, 1912 р.н., освіта 1 клас. З початку війни працювала на фермі в громаді села. 02.05.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у трудовому таборі в місті Шпаєр земля Рейнланд-Пфальц, працювала на заводі по виготовленню черепиці. Звільнена 23.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб, та в середині червня 1945 року перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила у липні 1945 року. Додому повернулася 29.07.1945 року.
  253. Сомик Панас Володимирович, 1924 р.н.
  254. Сомик Сергій Петрович, 1903 р.н., освіта 4 класи. До війни проживав у Летаві та працював комбайнером при Чемеровецькій МТС. З початку війни працював у сільській громаді на різних роботах. 14.10.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі в місті Берлін. Працював шевцем по ремонту чобіт на заводі компанії Alkett, що виробляла танки та бойові броньовані машини. Звільнений 22.04.1945 року радянськими військами. 30.04.1945 року Польовим військовим комісаріатом мобілізований до 217-го армійського запасного стрілецького полку. Брав участь у боях за Берлін. 21.05.1945 року переведений до 487-го стрілецького полку. Додому повернувся 24.09.1945 року по демобілізації.
  255. Сорокатий Іван, 1925 р.н.
  256. Степанишин Василь Леонтійович, 23.08.1926 р.н., освіта 7 класів. З початку війни проживав у селі, не працював. 08.12.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі в місті Брауншвейг земля Нижня Саксонія. Працював на фабриці компанії «Voigtländer & Sohn», що виробляла оптику та оптичні вимірювальні прилади. Звільнений 10.04.1945 року американськими військами. Після звільнення перевезений на територію радянських військ у місто Магдебург земля Саксонія-Анхальт, а потім у місто Брест (Білорусь). Після проходження перевірки був відправлений до робочого батальйону в місто Магнітогорськ Челябінської області (Росія), де працював на металургійному комбінаті.
  257. Степанишин Олександр, 1927 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 24.11.1942 року. Із 09.12.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Брауншвейг земля Нижня Саксонія. Працював на фабриці компанії «Voigtländer & Sohn», що виробляла оптику та оптичні вимірювальні прилади. Звільнений 10.04.1945 року.
  258. Стрембицька Галина Олександрівна, 1924 р.н.
  259. Стрембицька Зінаїда Олександрівна, 1914 р.н., освіта 3 класи, член ВЛКСМ із 1932 по 1934 рік. З початку війни працювала в громаді села. У 1942 році відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у селі Санкт-Освальд (Австрія), працювала у фермера в сільському господарстві. Звільнена 10.05.1945 року радянськими військами. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 17 травня по 13 червня 1945 року в місті Будапешт (Угорщина). Додому повернулася 16.07.1945 року.
  260. Труняк Зінаїда Никифорівна, 1918 р.н., освіта 3 класи. З початку війни працювала у громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала на виробництві колючого дроту на заводі Eisenwerk. За не вихід на роботу була арештована німецькою поліцією та перебувала під вартою 1 добу. Після відбуття покарання повернулася на завод. 15.03.1945 року евакуйована до міста Гомбург земля Саар. Звільнена 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб. В червні 1945 року перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 25 червня по 10 липня 1945 року в місті Бад-Зааров земля Бранденбург (табір 247). Після перевірки відправлена на роботу до однієї із військових частин, де займалася збором урожаю. Додому повернулася в листопаді 1945 року.
  261. Труняк Олена Василівна, 1910 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працювала у громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала на кухні заводу Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. 15.03.1945 року евакуйована до міста Гомбург земля Саар. Звільнена 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб. 20.06.1945 року перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 28 червня по 10 липня 1945 року в місті Бад-Зааров земля Бранденбург (табір 247). Додому повернулася в серпні 1945 року.
  262. Фуртель Іван Якович, 05.08.1923 р.н., освіта 2 класи. До війни проживав у селі та працював у колгоспі на різних роботах. З початку війни евакуювався на схід і працював на шахті №2 міста Ровеньки Ворошиловградської області. Після окупації німецькими військами Ворошиловградської області пішком повернувся в Летаву. На шляху до села в місті Первомайську був затриманий поліцаями як військовополонений, але згодом відпущений. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 02.11.1942 року переведений до сусіднього міста Людвігсгафен-на-Рейні, де працював на хімічному заводі компанії «I.G. Farbenindustrie A.G.», більш відомої як BASF, що виготовляла вибухівку та різні хімічні речовини. 05.02.1945 року переведений на роботу в місто Пірмазенс земля Рейнланд-Пфальц. Звільнений 21.03.1945 року американськими військами. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 7 по 15 жовтня 1945 року в місті Цайтгайн земля Саксонія (табір 253). Додому повернувся 15.11.1945 року.
  263. Харкавлюк Анастасія Леонтіївна, 1924 р.н., освіта 5 класів. З початку війни працювала у громаді села. Осінню 1943 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у трудовому таборі в місті Ганновер земля Нижня Саксонія. Працювала на одному із авіазаводів. Звільнена 13.04.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб у сусідньому місті Ельце. У травні 1945 року передана радянським військам. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 10 червня по 27 серпня 1945 року в місті Гальберштадт земля Саксонія-Ангальц (табір 6). Додому повернулася 18.10.1945 року.
  264. Харкавлюк (Біла) Анастасія Максимівна, 12.07.1923 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працювала у громаді села. 06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала на кухні заводу Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. 31.03.1943 року змінила місце роботи (можливо працювала у місцевого фермера). Звільнена 16.03.1945 року американськими військами. Через 3 дні відправлена у місто Гомбург земля Саар, де перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб. В червні 1945 року перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 5 по 10 червня 1945 року. Додому повернулася в серпні 1945 року.
  265. Харкавлюк Василь Андрійович, 27.12.1926 р.н., освіта 3 класи. З початку війни працював дома у своєму господарстві. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Грюнштадт земля Рейнланд-Пфальц, працював вантажником на цегельному заводі, який належав німецькому підприємцю Карфлізіну. Звільнений у березні 1945 року американськими військами. 25.10.1945 року зарахований до 64-го окремого робочого батальйону та відправлений на роботу до міста Сталінград (зараз це місто Волгоград Росія).
  266. Харкавлюк Василь Олександрович, 26.04.1920 р.н.
  267. Харкавлюк Василь Семенович, 1923 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 14.10.1942 року. Проживав у трудовому таборі в місті Берлін. Працював на танковому заводі компанії Alkett. Убитий німцями за непокору в квітні 1943 року, похований в Берліні.
  268. Харкавлюк (Горячок) Зінаїда Юріївна, 04.11.1925 р.н., освіта 9 класів. З початку війни працювала у громаді села. 17.05.1943 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала в селі Вірен поблизу міста Ільцен земля Нижня Саксонія. Працювала в сільському господарстві у фермера Адольфа Тігета. Звільнена 16.04.1945 року британськими військами. Після звільнення перебувала у британському таборі для репатрійованих осіб. 23.06.1945 року автотранспортом перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 23 червня по 12 липня 1945 року в місті Везенберг земля Мекленбург-Передня Померанія (табір 221). Додому повернулася 19.09.1945 року.
  269. Харкавлюк Іван, 14.12.1911 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 03.07.1944 року переведений на інше місце роботи.
  270. Харкавлюк Іван Максимович, 1916 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений в 1942 році. Помер від хвороби в 1943 році, похований в Німеччині.
  271. Харкавлюк Максим Семенович, 1915 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений в 1942 році. Помер від виснаження в 1944 році, похований в Берліні.
  272. Харкавлюк Марія Федорівна, 1921 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працювала у громаді села. В листопаді 1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у трудовому таборі в місті Катовіце (Польща), працювала на заводі токарем. Через 4 дня роботи на заводі скоїла втечу та повернулася в Летаву.
  273. Харкавлюк Олександр Дорофійович, 05.09.1922 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 04.07.1942 року проживав у селі Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. Звільнений у квітні 1945 року.
  274. Харкавлюк Олександр Леонтійович, 28.12.1922 р.н., освіта 9 класів. З початку війни працював у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 04.07.1942 року проживав у селі Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 30.11.1942 року переведений на роботу до міста Нойштадт земля Рейнланд-Пфальц. 16.05.1944 року повернувся назад у село Рухгайм. Звільнений 23.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб, потім був переданий радянським військам. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив 05.10.1945 року. Додому повернувся 18.10.1945 року.
  275. Харкавлюк Олександр, 1927 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений в 1942 році. 06.02.1943 року перебував у транзитному таборі Вільгельмсхаген біля міста Берліна. Із 20.09.1943 року працював на заводі компанії «Ambi Budd» в місті Берлін.
  276. Харкавлюк Павло Степанович, 1909 р.н., освіта 1 клас. З початку війни працював у сільській громаді. 24.11.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі Фоклякці в місці Брауншвейг земля Нижня Саксонія. Працював на фабриці компанії «Voigtländer & Sohn», що виробляла оптику та оптичні вимірювальні прилади. Звільнений 12.04.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб, а через місяць переданий радянським військам. На території радянських військ працював шевцем в одній із військових частин та був звільнений через хворобу. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 1 по 10 вересня 1945 року в місті Людвігсфельде земля Бранденбург (табір 224). Додому повернувся 20.09.1945 року.
  277. Харкавлюк Панас Корнелійович, 15.05.1920 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц, працював на місцевому заводі. У період із 19.12.1942 до 27.07.1944 року змінив місце роботи.
  278. Харкавлюк Панас Трохимович, 10.12.1922 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 30.11.1942 року переведений на інше місце роботи.
  279. Харкавлюк Петро Степанович – на примусові роботи до Німеччини відправлений в 24.11.1942 року. Із 09.12.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Брауншвейг земля Нижня Саксонія. Працював на фабриці компанії «Voigtländer & Sohn», що виробляла оптику та оптичні вимірювальні прилади. (Дані із протоколу допиту Бойка Тимофія Якимовича, який повідомив, що вони разом працювали).
  280. Харкавлюк Сава, 04.12.1894 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц, працював на місцевому заводі. У період із 19.12.1942 до 27.07.1944 року змінив місце роботи.
  281. Цісар Марія Леонтіївна, 1925 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працювала в громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала в трудовому таборі у місті Шпаєр земля Рейнланд-Пфальц, працювала на авіаремонтному заводі компанії «Pfalz Flugzeugwerke». Через деякий час переведена до міста Нойштадт земля Рейнланд-Пфальц, працювала на заводі по виготовленню резини. Звільнена 17.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб, потім перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 10 червня по 25 липня 1945 року в місті Торгау земля Саксонія (табір 282). Додому повернулася 18.08.1945 року.
  282. Цісар Олександр Леонтійович, 11.10.1916 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц, працював на місцевому заводі. У період із 19.12.1942 до 27.07.1944 року змінив місце роботи.
  283. Чинник Антон Андрійович, 10.01.1904 р.н., освіта 1 клас. З початку війни працював у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц, працював на деревообробній фабриці. У період із 19.12.1942 до 27.07.1944 року змінив місце роботи. Звільнений 29.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб. 05.08.1945 року перевезений на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 6 по 13 серпня 1945 року в місті Гюзен земля Саксонія-Ангальт (табір 245). Додому повернувся 15.09.1945 року.
  284. Чинник Антон Онуфрійович, 1914 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. 29.06.1942 року прибув у розподільчий табір до міста Пірмазенс земля Рейнланд-Пфальц. 02.07.1942 року відправлений до села Фрідріхсгайм, де працював у фермера в сільському господарстві. 01.12.1942 року відправлений до міста Саарбрюкен земля Саар, проживав у трудовому таборі за 12 км від міста, працював на вугільній шахті. Загинув у жовтні 1942 року, похований в місті Бад-Бергцаберн земля Рейнланд-Пфальц.
  285. Чинник Ганна Марківна, 17.12.1925 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працювала у громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала допоміжним працівником на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. 15.03.1945 року евакуйована до міста Гомбург земля Саар. Звільнена 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб, потім була перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила в червні 1945 року в місті Беліц земля Бранденбург (табір 223). Додому повернулася 10.07.1945 року.
  286. Чинник (Білявська) Калина Ананіївна, 28.07.1924 р.н., освіта 7 класів. З початку війни працювала у громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала виробником ядра на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. 18.01.1945 року переведена на інше місце роботи. Звільнена 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб у місті Гомбург земля Саар, потім була перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 1 по 10 червня 1945 року в місті Беліц земля Бранденбург (табір 223). Додому повернулася в серпні 1945 року.
  287. Чинник Калина Назарівна, 16.08.1923 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлена. Проживала у трудовому таборі Маріендорф в місті Берлін. Працювала на заводі компанії «R. Stock & Co. AG.», що виготовляла високоточні інструменти для металообробки. Внаслідок авіаційних бомбардувань завод був евакуйований до міста Кенігзее земля Тюрингія. В зв’язку із цим вона також була перевезена до цього ж міста, де проживала у трудовому таборі Кюммельборн.
  288. Чинник Костянтин Сергійович, 1896 р.н.. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц, працював на місцевому заводі. Після 19.12.1942 року переведений до трудового табору в місто Грюнштадт земля Рейнланд-Пфальц, де працював на цегельному заводі.
  289. Чинник Микола Федорович, 13.05.1923 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Нойнкірхен земля Саар. Працював на металургійному заводі компанії «Neunkircher Eisenwerk AG» до грудня 1944 року.
  290. Чинник (Романюк) Неоніла Василівна, 09.03.1926 р.н., освіта 9 класів. З початку війни та окупації села проживала в Летаві, ніде не працювала. 14.10.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у трудовому таборі Марієндорф в місті Берлін, працювала на авіаремонтному заводі. В 1944 року відправлена до табору Кюммельборн у місто Кенігзее земля Тюрингія. Працювала на заводі компанії «R. Stock & Co. AG»., що виготовляла високоточні інструменти для металообробки. Звільнена 12.04.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала у американському таборі для репатрійованих осіб. 15.05.1945 року в місті Різа земля Саксонія передана радянським військам. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 17 липня по 5 серпня 1945 року в місті Герліц земля Саксонія (табір 265). 15.08.1945 року перебувала у Самбірському прикордонному збірно-пересильному пункті. Додому повернулася 20.08.1945 року.
  291. Чинник Петро Данилович, 06.09.1911 р.н., освіта 3 класи. 23.06.1941 року мобілізований до армії. Направлений у місто Кам’янець-Подільський та зарахований до 531-го стрілецького полку. Згодом був відправлений на лівий берег річки Прут біля міста Липкани (Молдова) на позиції свого підрозділу, який уже вів бойові дії та відбивав атаки ворога. 09.07.1941 року полк почав відступати в напрямку Кам’янець-Подільська. Під час відступу він відстав від свого підрозділу та 11.07.1941 року самостійно дійшов до комендатури Кам’янець-Подільська. У комендатурі йому повідомили, що його частини в місті уже немає і запропонували самому шукати свій полк. Перебуваючи в місті він зустрів 6 євреїв із села Лянскорунь і з ними пішов в Летаву. Дійшовши до села Лянскорунь вони розвернулися і пішли в сторону міста Дунаївці. 12.07.1942 року по дорозі їх наздогнали німецькі солдати. Перевіривши документи та відібравши у нього гвинтівку, їх відпустили. Переночувавши в Лянскоруні, 13.07.1941 року він повернувся в Летаву. Під час німецької окупації працював у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі Обершмельц в місті Нойнкірхен земля Саар. Працював на металургійному заводі компанії «Neunkircher Eisenwerk AG». В грудні 1944 року затримувався німецькою поліцією за крадіжку картоплі з підвалу заводу, за що перебував на допиті у гестапо. У січні 1945 року відправлений на будівництво фортифікаційних споруд у сусіднє місто Саарвеллінген. Із 18.03.1945 року копав окопи поблизу міста Саарбрюккен. Звільнений 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб у місті Лебах. 20.06.1945 року перевезений на територію радянських військ у місто Різа земля Саксонія. Потім його поїздом відправили до міста Ковель, а звідти до СПП-2 міста Володимир (Волинська область). Там він був зарахований до окремого будівельного батальйону. 11.09.1945 року відправлений на шахту №24 тресту Боково Антрацит Ворошиловградської області (зараз це Луганська область).
  292. Чорна Агафія Кирилівна, 1905 р.н., неграмотна. З початку війни працювала на фермі в громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у місті Шифферштадт земля Рейнланд-Пфальц, працювала у фермера в сільському господарстві. Звільнена 23.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб. В липні 1945 року була перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 1 по 20 серпня 1945 року в місті Болькенхайн (зараз це місто Болькув Польща) (табір 274). Додому повернулася 20.09.1945 року.
  293. Чорна Анастасія Михайлівна, 1924 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлена в 1942 році. Померла від виснаження в 1944 році, похована в селі Фріденціт, Німеччина.
  294. Чорна Анастасія Семенівна, 1919 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працювала в громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала в трудовому таборі у місті Шпаєр земля Рейнланд-Пфальц, працювала на авіаремонтному заводі компанії «Pfalz Flugzeugwerke». Згодом була переведена на роботу до сусіднього міста Нойнштадт. Потім відправлена до міста Райхельсгайм земля Гессен, де працювала вантажником на залізничній станції. Звільнена 04.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб, після чого передана радянським військам. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила в червні 1945 року в місті Котбус земля Бранденбург. Додому повернулася 04.08.1945 року.
  295. Чорна Зінаїда Тимофіївна, 1925 р.н. Примусово відправлена до Німеччини в 1942 році. Спалена німцями в концтаборі біля містечка Фойєнсбург (Німеччина).
  296. Чорна Зінаїда Стахівна, 1925 р.н.
  297. Чорна Матрона Максимівна, 1921 р.н., неграмотна. З початку війни працювала в громаді села. 27.09.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у трудовому таборі в місті Лаврогута (Польща), працювала біля станка на прокатному заводі. Літом 1943 року була арештована та перебувала під вартою 2 доби за втечу із табору. Після арешту була відправлена у село Дідмін, де працювала у фермера в сільському господарстві. Звільнена 01.05.1945 року радянськими військами в місті Боговін. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила в травні 1945 року. Додому повернулася 02.06.1945 року із дитиною немовлям.
  298. Чорна Надія Михайлівна, 1922 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлена 23.06.1942 року. Проживала у місті Катовіце (Польща), працювала на військовому заводі. 22.01.1943 року вона разом із Калуцьким Олексієм, Ланівським Іваном та Маслій Анастасією втекла із заводу. На польсько-радянському кордоні були затримані поліцією. На допиті вони повідомили, що не бажають виготовляти боєприпаси для німецької армії, які використовуються для знищення радянських людей. Після цих слів поліцейські хотіли їх розстріляти, але передумали і відправили в концтабори. Померла від виснаження в 1943 році, похована в селі Фріденціт (Німеччина).
  299. Чорна (Лемешко) Ольга Андріївна, 1923 р.н., освіта 2 класи. З початку війни працювала у громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживала у місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала стягувачом дроту на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. 15.03.1945 року евакуйована до міста Гомбург земля Саар. Звільнена 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб, потім була перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 5 по 19 червня 1945 року в місті Беліц земля Бранденбург (табір 223). Додому повернулася 10.07.1945 року.
  300. Чорний Михайло Петрович, 10.05.1907 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц, працював на місцевому заводі. У період із 19.12.1942 до 27.07.1944 року змінив місце роботи.
  301. Чорний Степан Іванович, 1911 р.н., освіта 4 класи, спеціальність тесляр. З початку війни працював у сільській громаді. 29.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у селі за 20 км. від міста Бреслау (зараз це місто Вроцлав Польща), працював у фермера в сільському господарстві. Звільнений 10.02.1945 року радянськими військами. Після звільнення у військовому пересильному пункті міста Намслау (зараз це місто Намислув Польща) був мобілізований до армії та зарахований до 214-го армійського запасного стрілецького полку. 02.04.1945 року переведений до 5-ої гвардійської стрілецької дивізії (за іншими даними до 366-ої стрілецької дивізії). Додому повернувся у грудні 1945 року по демобілізації.
  302. Чубатюк Гаврило Павлович, 1911 р.н., освіта 2 класи, член ВЛКСМ з 1930 року. 23.06.1941 року мобілізований до армії. Направлений у місто Кам’янець-Подільський та зарахований до 531-го стрілецького полку. З перших днів війни брав участь у боях проти німецьких військ на річці Прут біля міста Липкани (Молдова). Потім із полком відступив за лівий берег річки Дністер на територію Вінницької області. 23.07.1941 року під час бою він разом із вісьмома бійцями потрапив в оточення і полон. Під час конвоювання полонених в колоні до табору, скориставшись неналежним контролем з боку конвоїрів, він втік. Три дні переховувався у селі Теклівка Жмеринського району Вінницької області, а потім переодягнувшись у цивільний одяг відправився додому та через 10 днів повернувся у Летаву. Під час німецької окупації села працював у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Нойнкірхен земля Саар. Працював на металургійному заводі компанії «Neunkircher Eisenwerk AG». В червні 1943 року переведений до трудового табору «Viktor» в місто Гаінген Лотарингія (зараз це місто Аянж Франція). Працював на металургійному заводі компанії  «Wendel». Звільнений 10.09.1944 року американськими військами. Після звільнення перебував у таборі для репатрійованих осіб у місті Ле-Манс (Франція), де його 4 місяці навчали стройової підготовки. Потім відправлений до міста Льєж (Бельгія), де він 2 місяці працював вантажником нафтопродуктів. У березні 1945 року перевезений до міста Марсель (Франція), а звідти морем відправлений до міста Одеси. 13.04.1945 року прибув до Одеського пересильного пункту для колишніх військовополонених. 20.04.1945 року відправлений до міста Овруч та зарахований до 80-го запасного стрілецького полку 17-ої запасної стрілецької дивізії. 13.06.1945 року переведений до 102-го запасного стрілецького полку 21-ої запасної стрілецької дивізії в місто Житомир. 17.07.1945 року відправлений на роботу до трудового батальйону нафтопромислового об’єднання «Азнафта» в місто Баку (Азербайджан).
  303. Чубатюк Іван Данилович, 25.06.1923 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працював їздовим у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 проживав у трудовому таборі в місті Нойнкірхен земля Саар. Працював на металургійному заводі компанії «Neunkircher Eisenwerk AG». За іншою інформацією працював на шахті у місті Герсгайм земля Саар. В 1943 року був арештований на 1 добу за самовільне залишення табору. Звільнений 16.12.1944 року американськими військами. До 10.06.1945 року перебував у американському таборі для репатрійованих осіб, потім переданий радянським військам. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив у липні 1945 року в місті Вітінборг (табір 6). Додому повернувся 14.09.1945 року.
  304. Швидка Анастасія Панасівна, 25.07.1922 р.н., освіта 3 класи. З початку війни працювала у громаді. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала у прокатному цеху на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. З наближенням фронту 14.03.1945 року, вона разом з іншими працівниками заводу була евакуйована до міста Гомбург земля Саар. Звільнена 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб. В таборі захворіла, тому весь час лікувалася в лазареті. В червні 1945 року перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 1 по 10 серпня 1945 року в місті Різа земля Саксонія. 08.1945 року перебувала у Винниківському збірно-пересильному пункті по репатріації радянських громадян №330 (Львівська область). Додому повернулася 07.09.1945 року.
  305. Шурдій Василь Федорович, 1907 р.н., освіта 2 класи. З початку війни працював у сільській громаді на різних роботах. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у селі за 6 км. від міста Требнітц (зараз це місто Тшебниця Польща). Працював у фермера в сільському господарстві. Звільнений 25.01.1945 року радянськими військами. Після звільнення він півтора місяця працював у військовій частині, де доглядав за худобою. 13.03.1945 року був призваний до армії та зарахований до 121-го стрілецького саперного батальйону. Закінчив службу 01.10.1945 року по демобілізації. Додому повернувся 27.10.1945 року.
  306. Шутяк Анастасія Никифорівна, 1922 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працювала у громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала мотальницею дроту на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. 28.10.1942 року відправлена на територію Франції, де працювала на зрошувальному каналі. Через деякий час була переведена на роботу до міста Фрідріхсталь земля Саар, де працювала робітницею на залізниці. Звільнена 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб, потім була перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 2 по 15 липня 1945 року в місті Бад-Зааров земля Бранденбург (табір 247). 17.07.1945 року відправлена на роботу до військової частини п/п 49684. Звільнена з роботи 10.10.1945 року, після чого повернулася додому.
  307. Шутяк Антон, 09.05.1900 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц, працював на місцевому заводі. У період із 19.12.1942 до 27.07.1944 року змінив місце роботи.
  308. Шутяк Антоніна Федорівна, 1921 р.н., освіта 8 класів. З початку війни працювала в громаді села на різних роботах. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 07.07.1942 року проживала у селі Кляінборген біля міста Бреслау земля Сілезія (зараз це місто Вроцлав Польща). Працювала в сільському господарстві у фермера на прізвище Тесмар. У 1944 році була відправлена на овочеву фабрику в місто Лібел. Звільнена 30.01.1945 року військами червоної армії. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила в місті Вінц. Після перевірки із 5 лютого по 7 липня 1945 року працювала дояркою у військовій частині п/п 01772 в місті Ченстохо́ва (Польща). Додому повернулася 17.07.1945 року.
  309. Шутяк Василь, 11.08.1908 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц, працював на деревообробній фабриці. Після 12.1942 року змінив місце роботи. Із 21.09.1944 року перебував у концтаборі Дахау земля Баварія (табірний номер 110843).
  310. Шутяк Григорій, 11.08.1899 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений в 1942 році. Із 03.02.1943 року перебував у транзитному таборі Вільгельмсхаген біля міста Берліна.
  311. Шутяк Дмитро Степанович, 1923 р.н., освіта 6 класів. Під час окупації села працював завідувачем сільського клубу. 24.11.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 09.12.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Брауншвейг земля Нижня Саксонія, працював двірником на фабриці компанії «Voigtländer & Sohn», що виробляла оптику та оптичні вимірювальні прилади. Звільнений 10.04.1945 року американськими військами. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 10 по 12 липня 1945 року в місті Франкфурт-на-Одрі земля Бранденбург (табір 232). Додому повернувся 24.07.1945 року.
  312. Шутяк Зінаїда Лук’янівна, 26.12.1923 р.н., освіта 5 класів. З початку війни працювала у громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала різноробочим на залізниці заводу Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. 14.03.1945 року евакуйована до міста Гомбург земля Саар. Звільнена 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб. В червні 1945 року перевезена на територію радянських військ. Додому повернулася 10.08.1945 року.
  313. Шутяк Зінаїда Саківна, 1925 р.н., неграмотна. З початку війни працювала в громаді села. 17.05.1943 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у селі Бакум біля міста Ольденбург земля Нижня Саксонія, працювала у фермера в сільському господарстві. Звільнена 14.04.1945 року британськими військами. Після звільнення перебувала у британському таборі для репатрійованих осіб у місті Фарель, після чого перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 18 серпня по 19 вересня 1945 року в місті Нойштреліц земля Макленбург-Передня Померанія (табір 220). Додому повернулася у жовтні 1945 року.
  314. Шутяк Іван, 20.04.1920 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений у 1942 році. Проживав у трудовому таборі в місті Людвігсгафен-на-Рейні земля Рейнланд-Пфальц. Із 29.09.1943 по 30.01.1945 року працював на заводі компанії «Gebruder Giuliani».
  315. Шутяк Іван Прокопович, 07.10.1923 р.н. Примусово відправлений до Німеччини в 1942 році. Із 07.09.1943 року проживав у трудовому таборі Оппау в місті Людвігсгафен-на-Рейні земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермера Філіпа Вілерсінна.
  316. Шутяк Іван Степанович, 1922 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працював їздовим у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Цвайбрюккен земля Рейнланд-Пфальц, працював формувальником на ливарному заводі компанії «Porringer & Schindler». В кінці 1942 року був заарештований на 7 діб за самовільне залишення табору. Після відбуття покарання повернувся на завод. Звільнений 22.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив 15.08.1945 року в місті Котбус земля Бранденбург (табір 260). Після перевірки був зарахований до 24-го робочого батальйону та направлений на завод у місто Дніпродзержинськ (зараз це місто Кам’янське). Додому повернувся в грудні 1945 року.
  317. Шутяк Йосип Федорович, 17.05.1909 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц, працював на місцевому заводі. У період із 19.12.1942 до 27.07.1944 року змінив місце роботи.
  318. Шутяк Максим, 10.05.1914 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 04.07.1942 року проживав у містечку Рухгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у фермерському господарстві Bürklin-Wolf’sches Hofgut. 30.11.1942 року переведений на інше місце роботи (можливо у трудовий табір Дільзбург). В 1943 році був арештований та перебував під вартою 2 доби за самовільне залишення табору.
  319. Шутяк (Шевчук) Марія Панасівна, 1921 р.н., освіта 4 класи. До війни працювала трактористкою в Чемеровецькій МТС. З початку війни працювала у громаді села на різних роботах. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала на виробництві колючого дроту на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. 13.12.1944 року переведена на іншу роботу. Звільнена 17.03.1945 року американськими військами в місті Гомбург земля Саар. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб, потім була перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 1 по 26 липня 1945 року в місті Шпремберг земля Бранденбург (табір 261). Додому повернулася 15.09.1945 року.
  320. Шутяк Марія Стахівна, 1913 р.н. Примусово відправлена до Німеччини у 1942 році. Загинула під час аварії в місті Люденшайд земля Північний Рейн-Вестфалія.
  321. Шутяк Мойсей Михайлович, 11.07.1908 р.н., неграмотний. До війни проживав у Летаві, працював у колгоспі ковалем. 25.06.1941 року був мобілізований до армії. Відправлений у місто Кам’янець-Подільський та зарахований до 531-го стрілецького полку. Біля міста Первомайськ Миколаївської області потрапив у полон до німецьких військ. Згодом втік з полону та повернувся у Летаву. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі у місті Ганденбург, працював на деревообробній фабриці. Весною 1943 року втік із фабрики. 28.04.1943 року був затриманий та відправлений до в’язниці в місті Гомбург земля Саар. 07.05.1943 року відправлений в концтабір Нацвейлер регіон Ельзас Франція (табірний номер 3740). Звільнений 01.05.1945 року американськими військами. 15.10.1945 року відправлений на роботу в центральні електро-механічні майстерні (ЦЕММ) треста «Лутугіновугілля» Ворошиловградської області (зараз це Луганська область).
  322. Шутяк Мойсей Федорович, 25.01.1901 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працював мотальником дроту на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. Звільнений 15.03.1945 року.
  323. Шутяк Надія Омелянівна, 1924 р.н., освіта 1 клас. З початку війни працювала у громаді села. У листопаді 1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Проживала у трудовому таборі в місті Меглін, працювала на станку по різці металу на місцевому заводі. Звільнена 13.04.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб у місті Есенсем. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 23 по 28 серпня 1945 року в місті Кведлінбург земля Саксонія-Ангальт (табір 364). Додому повернулася 15.10.1945 року.
  324. Шутяк Омелян Іванович – на примусові роботи до Німеччини відправлений у жовтні 1942 року. Проживав у трудовому таборі в місті Берлін. Працював на танковому заводі Alkett. (Дані із протоколу допиту Мартинюка Трохима Тимофійовича, який повідомив, що вони разом працювали).
  325. Шутяк Панас, 1905 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц, працював на місцевому заводі. У період із 19.12.1942 до 27.07.1944 року змінив місце роботи.
  326. Шутяк Панас Олександрович, 20.06.1922 р.н., освіта 5 класів. З початку війни працював столяром у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі 1064/XII Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц. Працював у компанії J. Buchert, що займалася обробкою деревини та продажом лісоматеріалів. Звільнений 22.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб у місті Кайзерслаутерн земля Рейнланд-Пфальц. В червні був перевезений на територію радянських військ у місто Бреслау (зараз це місто Вроцлав Польща). Півтора місяці працював у загоні, що займався демонтажем та вивозом заводів із Німеччини на територію СРСР. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив із 7 по 12 вересня 1945 року в місті Бреслау (табір №278). Додому повернувся 07.10.1945 року.
  327. Шутяк Петро Васильович, 16.12.1926 р.н., освіта 6 класів. В жовтні 1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у місті Брно (Чехія). 11.1942 року його відправили до концтабору Аушвіц Польща, (табірний номер 41202). За спробу втечі з табору був затриманий, допитувався в гестапо та перебував під вартою 2 тижні. 06.03.1944 року відправлений до концтабору Бухенвальд біля міста Веймар земля Тюрингія (табірний номер 106208). Звільнений 11.04.1945 року американськими військами. Після звільнення перебував у американському таборі для репатрійованих осіб, потім був перевезений на територію радянських військ. В червні 1945 року відправлений до військової частини п/п 68406, де працював у підсобному господарстві. В березні 1946 року відправлений до табору НКВС №301.
  328. Шутяк Сава Прокопович, 1900 р.н., освіта 4 класи. З початку війни працював їздовим у сільській громаді. 23.06.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у селі Перлімц біля міста Бреслау (зараз це місто Вроцлав Польща), працював у фермера в сільському господарстві. В січні 1945 року був заарештований за негативне висловлювання на адресу німецької влади та відправлений до табору в місто Голдберг (зараз це місто Злоторія Польща). В цьому таборі він перебував 2 тижні і з наближенням фронту разом із табором був евакуйований на захід. По дорозі він утік та 3 тижні переховувався у німецької жінки на горищі, до приході військ червоної армії. Перевірочно-фільтраційний пункт проходив у травні 1945 року в місті Ширітц земля Саксонія. Додому повернувся 24.07.1945 року.
  329. Шутяк Семен Гаврилович, 1902 р.н., освіта 4 класи. До початку війни та в період окупації села працював бригадиром польової бригади у сільській громаді. 14.10.1942 року відправлений на примусові роботи до Німеччини. Проживав у трудовому таборі в Берліні, працював на танковому заводі компанії Alkett. Звільнений 22.04.1945 року радянськими військами. 24.04.1945 року Польовим військовим комісаріатом мобілізований до армії та зарахований до 217-го армійського запасного стрілецького полку. 21.05.1945 року переведений до 800-го стрілецького полку. Додому повернувся 24.09.1945 року по демобілізації.
  330. Шутяк Семен Ігнатович, 15.08.1912 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Проживав у трудовому таборі Гарденбург біля міста Бад-Дюркгайм земля Рейнланд-Пфальц, працював на місцевому заводі. У період із 19.12.1942 до 27.07.1944 року змінив місце роботи.
  331. Шутяк Степан Гаврилович, 1919 р.н. Примусово відправлений до Німеччини в 1942 році. Помер від хвороби в квітні 1943 року, похований в місті Люденшайд земля Північний Рейн-Вестфалія.
  332. Юрченко Антоніна Федорівна, 1922 р.н.
  333. Юрченко Марія Миколаївна, 20.07.1924 р.н., освіта 2 класи. З початку війни працювала у громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала мотальницею дроту на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. 15.03.1945 року евакуйована до міста Гомбург земля Саар. Звільнена 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб. У червні 1945 року була перевезена на територію радянських військ в місто Лебах земля Саар. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 22 червня по 3 липня 1945 року в місті Заган (зараз це місто Жагань Польща) (табір 153). Додому повернулася 10.10.1945 року.
  334. Юрченко Павло, 07.05.1922 р.н. На примусові роботи до Німеччини відправлений 23.06.1942 року. Із 03.07.1942 року проживав у трудовому таборі в місті Нойнкірхен земля Саар. Працював на металургійному заводі компанії «Neunkircher Eisenwerk AG» до грудня 1944 року.
  335. Юрченко Петро Трохимович, 1924 р.н.
  336. Яцков Іван Ілліч, 1925 р.н.
  337. Яцкова Марія Іллівна, 12.08.1922 р.н., освіта 5 класів. З початку війни працювала у громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала виробником ядра на заводі Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. 14.03.1945 року евакуйована до міста Гомбург земля Саар. Звільнена 19.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб. В червні 1945 року перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила із 20 по 30 липня 1945 року в місті Беліц земля Бранденбург (табір 223). Додому повернулася 04.08.1945 року.
  338. Яцкова Христина Казимирівна, 1906 р.н., неграмотна. З початку війни працювала у громаді села. 23.06.1942 року відправлена на примусові роботи до Німеччини. Із 03.07.1942 року проживала у трудовому таборі в місті Санкт-Інгберт земля Саар. Працювала різноробочим на залізниці заводу Eisenwerk, що виробляв колючий дріт та залізні вироби. 14.03.1945 року евакуйована до міста Гомбург земля Саар. Звільнена 20.03.1945 року американськими військами. Після звільнення перебувала в американському таборі для репатрійованих осіб. В червні 1945 року була перевезена на територію радянських військ. Перевірочно-фільтраційний пункт проходила в липні 1945 року в місті Беліц земля Бранденбург (табір 223). Додому повернулася 07.08.1945 року.
Прокрутка до верху