Комуністична епоха

Січень 1921 р.

В середині січня в селі Летава відбулися вибори в сільську раду.

(«Ордена Леніна колгосп імені Леніна» збірник документів і матеріалів з історії Летавського колгоспу. Каменяр 1969 р. Львів)

19 січня 1921 р.

На польському кордоні по річці Збруч від Кам’янця до Волині, червоноармійських військ не було, але була розкинута ціла сітка більшовицьких політичних організацій, особових відділів, контрольних пунктів, заградительних відділів, особових постів, черезвичайок і невеликих загонів кінноти, які перебували в Кам’янець-Подільському, Жванцю, Оринині, Кочубіїві, Летаві, Чемерівцях, Скотинянах (с.Клинове), Іванківцях, Сатанові, Тарноруді, Війтовцях та в інших місцях 50-ти верстової зони від Збруча. Більшість цих чрезвичайок знаходилось в так званій нейтральній зоні. Склад цих установ – начальники співробітники виключно євреї, червоноармійці мадяри.

(Валентин Кавунник «Агентурні відомості від 19 січня 1921 р. Архів Української Народної Республіки. Міністерство внутрішніх справ. Звіти департаментів державної варти та політичної інформації (1918-1922)», 2018 р. м. Київ, ст.200)

17 листопада 1921 року поблизу села Малі Міньки Овруцького повіту Волинської губернії у ході другого Зимового походу, в бою з 9-тою Кримською кавалерійською дивізією Червоної армії під командуванням Григорія Котовського зазнала поразки Волинська група Армії УНР під командуванням генерал-хорунжого Юрія Тютюника. Під час бою загинуло близько – 400 вояків УНР, ще – 537 захоплено у полон. Тютюнник разом із своїм штабом втік на територію Польщі. З 21 по 23 листопада 1921 року під містечком Базар того ж повіту, більшовиками було розстріляно – 359 полонених Армії УНР.

17 листопада 1921 року у бою біля села Малі Міньки приймав участь, був поранений та попав у полон, козак 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії Армії УНР – Тройнюк Юхим Прокопович 1892 р.н., уродженець с. Летава. 23 листопада 1921 року біля містечка Базар цього ж повіту разом із іншими полоненими він був розстріляний більшовиками.

(Сайт Вікіпедія “Бій під Малими Міньками”)

1923 р.

Головою Летавської сільської ради був Регелюк Макар Петрович.

8 березня 1923 р.

Засновано сільськогосподарський колектив “Відродження”. Головою правління колективу обрано Калуцького Сидора Федоровича, членами правління Панькова Петра Петровича і Маслія Порфирія Антоновича. На зборах також були присутні Кривохижий Павло Петрович, Труняк Іван Олімпович, Паньков Йосип Петрович, Калуцький Яків Семенович, Зубик Арсеній Сидорович та Ланівська Г.Д.

Після встановлення на території України радянської влади, адміністративний поділ залишався таким же як і в Російській імперії з поділом на губернії та повіти. Постановою Всеукраїнського центрального виконавчого комітету від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерній і перехід на триступеневу систему управління», 15 червня 1925 року територію України було поділено на 41 округу, а станом на 1 серпня 1925 року дев’ять губерній, з яких складалась УСРР, ліквідовано.

За адміністративним поділом на 1 серпня 1925 року село Летава входило до Лянцкорунського району Кам’янецької округи Української Соціалістичної Радянської Республіки (назва УСРР до 30 січня 1937 р. після УРСР).

1926 р.

Головою колгоспу “Відродження” був Паньков Петро Петрович.

1927 р.

В селі встановлено перший радіоприймач.

1929 р.

Закрито церкву (на фото 1), в її приміщені створено клуб.

В грудні 1929 року створено товариство по спільному обробітку землі (ТСОЗ).

1929 р. – 1931 р.

Головою Летавської сільської ради був Бойко Яків Пилипович 1905 р.н., уродженець села Летава, освіта початкова. Із 1937 року проживав у селі Вільхівці, працював шофером у місцевому колгоспі. 06.05.1938 року заарештований за антирадянську діяльність. 28.09.1938 року трійкою Управлінням НКВС Кам’янець-Подільської області засуджений до розстрілу. Вирок виконаний. 28.01.1958 року реабілітований військовим трибуналом Прикарпатського військового округу.

(Дані із книги «Реабілітовані історією Хмельницька область» книга шоста, 2015 р.)

14 квітня 1930 р.

В селі Летава створено колгосп імені Леніна.

Головою колгоспу обрано Дробного Володимира Івановича 1902 р. н., уродженець села Летава.

В 1939 році Дробний В.І. був нагороджений орденом Леніна. Саме за його керівництва в 1940 році, колгосп імені Леніна нагороджений найвищою відзнакою того часу орденом Леніна. З початком війни в 1941 році Дробний В.І. добровольцем пішов на фронт. Був командиром 9-ої стрілецької роти, 585-го стрілецького полку, 213-ої стрілецької дивізії, капітан Червоної армії. Загинув 05.01.1944 року біля села Топило Єлізаветградського району Кіровоградської області.

1930 р. – 1948 р.

В період масових сталінських репресій, що здійснювалися в 30-х – 40-х роках в СРСР тодішньою радянською владою – 76 летавчан піддалися репресіям. Ці люди були незаконно позбавлені волі, життя, депортовані за межі України або обмежені в праві проживати в рідній місцевості, позбавлені майна та житла.

В період репресій був розстріляний – 21 летавчанин, в тому числі – 1 жінка, це: Белінський Йосип Степанович 1902 р.н., Бойко Яків Пилипович 1905 р.н., Бучківський Григорій Леонтійович 1894 р.н., Войтов Омелян Федорович 1899 р.н., Войтов Петро Пантелеймонович 1894 р.н., Горячок Степан Григорович 1912 р.н., Килимник Ганна Іванівна 1902 р.н., Козьмін Семен Васильович 1898 р.н., Кривохижий Антон Антонович 1906 р.н., Кривохижий Дорофій Ананійович 1902 р.н., Кузь Григорій Васильович 1898 р.н., Регелюк Федір Афанасійович 1913 р.н., Регелюк Федір Іванович 1898 р.н., Резнік Йосип Петрович 1899 р.н., Рябий Петро Федорович 1895 р.н., Чорний Арсен Семенович 1891 р.н., Чорний Михайло Савелійович 1889 р.н., Чорний Пилип Якович 1901 р.н., Чорний Сергій Якович 1902 р.н., Шутяк Семен Прокопович 1906 р.н., Шутяк Степан Гаврилович 1895 р.н.

Засуджено до позбавлення волі – 11 осіб, в тому числі – 1 жінка, це: Андрєєв Дмитро Родіонович 1921 р.н., Бойко Андрій Матвійович 1908 р.н., Войтов Антон Федорович 1901 р.н., Войтов Петро Федорович 1915 р.н., Горячок Марко Петрович 1895 р.н., Дворжак Олександр Михайлович 1896 р.н., Маловічко Порфирій Андрійович 1892 р.н, Михальчишина Софія Пилипівна 1899 р.н., Ніколін Афанасій Євстафійович 1916 р.н., Соколов Дмитро Арсентійович 1902 р.н., Чорний Сава Григорович 1888 р.н.

Депортовано (вислано) за межі України – 35 осіб, в тому числі – 10 дітей: Бойко Калістрат Максимович (з сім’єю), Бойко Онуфрій Іванович, Войтов Василь Омелянович 1926 р.н., Войтов Пантелеймон Федорович 1897 р.н., Войтов Федір Сидорович 1872 р.н., Войтова Надія Омелянівна 1924 р.н., Войтова Ольга Антонівна, 1905 р.н., Горячок Григорій Максимович 1879 р.н., Дробний Омелян Прокопович 1892 р.н., Забусень Катерина Іванівна 1927 р.н., Кривохижа Олена Федорівна 1911 р.н., Кузняк Василь Миколайович 1919 р.н., Кузняк Ганна Миколаївна 1924 р.н., Кузняк Григорій Іванович 1886 р.н., Кузняк Микола Никифорович 1888 р.н., Кузняк Ніна Миколаївна 1926 р.н., Кузняк Семен Никифорович 1880 р.н., Ланівська Докія Петрівна 1921 р.н., Ланівська Євгена Петрівна 1919 р.н., Ланівська Соломія Тимофіївна 1893 р.н., Ланівський Петро Сидорович 1893 р.н., Майданюк Петро Максимович 1907 р.н., Олійник Ананій Юрійович 1880 р.н., Олійник (Регелюк) Зінаїда Ананіївна 1922 р.н., Олійник (Турівна) Марія Ананіївна 1918 р.н., Олійник Ольга Пантелеймонівна 1880 р.н., Олійник Петро Ананійович 1924 р.н., Регелюк Килина Кузьмівна 1876 р.н., Романюк Іван Микитович (з сім’єю), Українець Калістрат Володимирович 1904 р.н., Харкавлюк (Чорна) Марія Савівна, Чорна Горпина Єфремівна 1888 р.н, Чорна Марія Максимівна 1914 р.н., Чорна Мотрона Максимівна 1920 р.н., Чорний Максим Іванович 1880 р.н.

Ще 7 осіб, були заарештовані, перебували у в’язниці, але справи проти них були припинені, це: Грицюк Олександр Тимофійович 1922 р.н., Кривохижа Домнікія Іванівна 1909 р.н., Кривохижий Йосип Данилович 1899 р.н., Ланівський Дмитро Миколайович 1896 р.н., Харкавлюк Андрій Іванович 1890 р.н., Чинник Григорій Васильович 1892 р.н., Чорний Кирило Савович 1884 р.н.

Відносно 2 осіб дані уточнюються: Кривохижий-Михайлюк Федір Ананійович 1902 р.н., Труняк Юхим Касянович 1912 р.н.

Всі репресовані летавчани в різні роки були реабілітовані.

(Із книги «Реабілітовані історією Хмельницька область» 2015 р., м. Хмельницький, Книги: друга, третя, шоста)

1931 р. – 1934 р.

Головою Летавської сільської ради був Чинник Василь Данилович 14.01.1904 р.н., уродженець села Летава, один із перших комсомольців села, член ВКП(б) із 1930 року. Із 1934 по 1941 роки працював головою колгоспу в селі Сокиринці, потім в селі Бережанка. Із початком війни евакуювався у Сумську область. В серпні 1941 року був мобілізований до армії. Спочатку служив на Південно-Західному фронті, а з липня 1942 року на Волховському фронті. Був двічі поранений: 13.08.1941 року та 10.10.1942 року. Із 07.06.1943 року перебував на посаді командира взводу 2-ої батареї 244-го зенітного артилерійського полку 41-ої зенітної артилерійської дивізії. Нагороджений бойовими орденами: Червоної Зірки та Вітчизняної війни ІІ ступеня, а також медаллю «За оборону Ленінграда». Закінчив службу 01.12.1945 року. Після війни працював завідуючим Летавським споживчим товариством.

1931 р.

В Летаві відкрилась семирічна школа.

Крім цього, в селі з’явився перший трактор. Першою жінкою-трактористкою була Софія Різник.

1932 р. – 1933 р.

За даними різних джерел в період Голодомору 1932-1933 р.р. в селі Летава померло близько 22 осіб, на даний час встановлено імена 17. Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932-1933 р.р., складених Летавською сільською радою. Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області фонд P-6460, опис 1, справа 403.

Антонюк Ганна, 36 р., померла в 1932 р., причина смерті не вказана.
Байдюк Семен Сидорович, 37 р., помер в 1933 р., причина смерті не вказана.
Зварич Григорій, 32 р., помер в 1933 р., причина смерті не вказана.
Кривохижа Антоніна Михайлівна, 17 р., померла в 1932 р., причина смерті не вказана.
Маслій Марія, 45 р., померла в 1932 р., причина смерті не вказана.
Маслій Олександр, 43 р., помер в 1933 р., причина смерті не вказана.
Маслій Терентій, 58 р., помер в 1933 р., причина смерті не вказана.
Миколін Ірина, 40 р., померла в 1933 р., причина смерті не вказана.
Олійник Марко, 24 р., помер в 1933 р., причина смерті не вказана.
Репій Ганна, 33 р., померла в 1933 р., причина смерті не вказана.
Репій Марина, 20 р., померла в 1932 р., причина смерті не вказана.
Степанишен Тихін Якович, 31 р., помер в 1932 р., причина смерті не вказана.
Чорна Федора, 32 р., померла в 1932 р., причина смерті не вказана.
Чорний Кирило, 37 р., помер в 1933 р., причина смерті не вказана.
Чорний Петро, 9 р., утриманець, помер в 1933 р., причина смерті не вказана.
Чорний Семен Григорович, 36 р., помер в 1933 р., причина смерті не вказана.
Юрченко Дмитро Миколайович, 8 р., утриманець, помер в 1933 р., причина смерті не вказана.

(Національна Книга пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 pp. в Україні: Хмельницька область. 2008 р. книга 2, ст.1068-1069)

1933 р. – 1936 р.

Директором Летавської школи був Корніцький В.Г.

(Сайт http://www.litopys.com.ua «Історія Летавської школи Чемеровецького району»)

1936 р.

Відкрилась середня (десятирічна) школа. Вона розміщувалась в будинку колишньої поміщиці Дружбацької.

Директором школи з 1936 р. по 1941 р. був Гаджула П.Д. Уже в 1937 році відбувся перший випуск 10-го класу. Першими випускниками школи став 21 учень.

1937 р.

Летавський колгосп імені Леніна стає першим колгоспом-мільйонером на Поділлі.

В село проведено електрику, в будинках появилося світло.

1938 р.

На місці церкви побудовано клуб.

В селі побудовано млин.

(Фото із Центрального Державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного м. Київ, опис 0-14607, розділ ТІ 2, грудень 1947 р.).

7 лютого 1939 р.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 07.02.1939 року голову колгоспу імені Леніна села Летава Дробного Володимира Івановича нагороджено орденом Леніна; ланкову Антонюк Євдокію Максимівну – орденом “Знак пошани”; ланкову Цісар Ніну Леонтіївну – медаллю “За трудову доблесть”.

1 вересня 1939 р. – 2 вересня 1945 р. Друга світова війна.

Радянсько-фінська війна.

30 листопада 1939 року чотири армії СРСР чисельністю 540 тисяч осіб під командуванням Ворошилова та Тимошенка атакували кордони Фінляндії. Загальні втрати сторін у війні складають: у СРСР вбитими, пораненими та зниклими без вісті – від 320 до 380 тисяч осіб, у Фінляндії – 70 000 осіб. Війна закінчилась поразкою Фінляндії та втратою частини її території. 13.03.1940 року був підписаний Московський мирний договір.

1939 р. – 1940 р. У Радянсько-фінській війні брали участь – 11 летавчан: Бойко Сергій Калістратович 17.03.1918 р.н., Дубовий Петро Іванович, Коробчук Давид Ілліч, Михалюк Іван Тимофійович, Скрипник Олександр Іванович, Чубатюк Леонтій Степанович. Ще п’ятеро односельчан не повернулися – це: Барчук Петро Федорович 1916 р.н., Кузняк Петро Федорович 1915 р.н., Ланівський Олександр Іванович, Чинник Михайло Іванович 1906 р.н. (загинув 24 лютого 1940 року), Чинник Леонтій.

20 лютого 1940 р.

Указом Президії Верховної Ради СРСР колгосп ім. Леніна Летавської сільради – нагороджено орденом Леніна.

1 серпня 1940 р.

В школі навчалось 616 учнів і викладав 21 учитель. В дитячих садках/яслах перебувала 91 дитина.

17 січня 1941 р.

Станом на 1 січня 1941 року в селі налічувалось 719 дворів, населення становило 2639 осіб, із них працездатний віком від 16 і старші 1866 осіб, підлітків від 12 до 16 років 319 осіб.

Із адмінбудівель в селі був клуб на 350 місць, бібліотека на 70 місць, 3 дитячі садки/яслі на 180 місць, хата-лабораторія, родильний будинок на 6 місць і лазня на 10 місць.

12 березня 1941 р.

Шістдесят шість працівників колгоспу із села Летава брали участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці. За результатами роботи виставки найкращі працівники були відзначені нагородами. Малою золотою медаллю Всесоюзної сільськогосподарської виставки, нагороджений бригадир колгоспу Бойко Федір Йосипович. Великою срібною медаллю – нагороджений агроном колгоспу Харковлюк Тимофій Андрійович. Малою срібною медаллю – нагороджений бригадир сортовипробувальної дільниці Зубик Олександр Ананійович.

(Постановление №9-106 Главного комитета Всесоюзной сельськохозяйственной выставки от 12 марта 1941 г.)

22 червня 1941 р. – 9 травня 1945 р. Війна між Німеччиною та Радянським Союзом.

22 червня 1941 року німецькі регулярні війська, разом із своїми союзниками скоїли напад на Радянський Союз. Указом Президії Верховної Ради СРСР, в країні була оголошена мобілізація та введено військовий стан. Мобілізації підлягали військовозобов’язані, які народилися із 1905 по 1918 рік. Першим днем мобілізації вважалося 23 червня 1941 року.

За наявними даними до початку війни у лавах червоної армії перебувало та 102 летавчанина, із них 18 офіцерів. За перші дні війни до армії було мобілізовано ще 119 летавчан, із них 3 офіцера. Щонайменше 35 осіб, із числа мобілізованих було направлено до міста Кам’янць-Подільського та зараховано до 531-го стрілецького полку 164-ої стрілецької дивізії, яка на той час уже вела бойові дії на території Чернівецької області. Перший бій частина летавчан прийняла 1 липня 1941 року в районі молдавських сіл Липкани та Ларга, де вони були обстріляні ворожою авіацією та потрапили в оточення і полон. Інша частина летавчан 5-6 липня 1941 року разом із дивізією відступили на лівий берег Дністра та зайняли бойові позиції в районі сіл Курашівці – Муровані Курилівці та Калюс – Бернашівка (Вінницької області).

Під час перших боїв з ворогом загинуло 11 та пропало безвісти 20 летавчан. Ще 78 односельчан потрапили в оточення і полон, із них 51 чоловік після оточення і полону повернувся назад у село, а 27 чоловік потрапили у концтабори Німеччини та Румунії.

15 липня 1941 року біля міста Дунаївці в полон потрапили двоє летавчан Блажко Григорій Іванович та Зубик Петро Іванович. Їх відправили в концтабір Stalag XII A біля німецького міста Лімбург. Додому вони уже не повернулися. 19-22 липня 1941 року біля сіл Гончани*, Тропове, Лозова та Джурин (Вінницької області) в оточення потрапляють 18 летавчан. Біля села Гончани* Михайлюк Михайло Кузьмич, Шутяк Федір Максимович, Олійник Кузьма Михайлович та Чинник Тимофій Данилович. Біля села Тропове Нагурний Тимофій Аврамович. Біля села Лозова Регелюк Павло Степанович, Бойко Василь Якович, Бойко Федір Якович, Войтов Михайло Дем’янович, Войтов Павло Макарович, Маловічко Степан Данилович, Шутяк Андрій Лук’янович. Біля села Теклівка: Чубатюк Гаврило Павлович, Біля села Джурин Харкавлюк Іван Семенович, Гуменюк Панас Кузьмич, Лук’янчук Олександр Олексійович, Чорний Семен Пилипович, Блискун Петро Васильович. В кінці липня біля сіл Кривець та Попівка (Черкаської області) в оточення і полон потрапляють Блискун Олександр Андрійович, Сомик Федір Максимович та Юрченко Федір Павлович.

Крім цього троє мобілізованих летавчан були направлені до 45-ої танкової дивізії в селище Ярмолинці, всі вони загинули.

9 липня 1941 р.

Початок окупації села німецькими військами.

В селі була створена Летавська сільська управа. Старостою управи призначений Харкавлюк Андрій Іванович, секретарем управи – Кузь Степан Калістратович; директором школи – Михальчишина Софія Пилипівна; начальником поштового відділення – Андрєєв Дмитро Радіонович. Комендантом села був німець на прізвище – Камінко.

1941 р.

Після окупації села німецькою окупаційною владою були заарештовані два летавчанина, які були комуністами та не виїхали в евакуацію, це: Барчук Станіслав Калістратович 1899 р.н. та Бойко Василь Йосипович 1902 р.н. Їх доставили в м. Кам’янець-Подільський та згодом розстріляли. Поховані на цвинтарі м. Кам’янець-Подільського.

(«Книга скорботи України. Хмельницька область», видавництво «Поділля», м. Хмельницький, 2004 р. том 3, ст.374, 376)

12 липня 1941 – 5 травня 1942 рр.

Старостою Летавської сільської управи був Харкавлюк Андрій Іванович 1890 р.н. уродженець с. Летава, малописьменний, столяр колгоспу. 04.10.1938 року Прокуратурою Кам’янець-Подільської області був заарештований за антирадянську агітацію. 29.05.1939 року справу було закрито з-під варти звільнений. Із січня 1942 року член української націоналістичної організації «Просвіта», із травня 1942 року бригадир огородньої бригади. У березні 1944 року покинув село разом із відступаючими німецькими військами.

Січень 1942 р.

На початку січня під керівництвом референта шкільного відділу Гринишина Бориса і директора летавської школи Михайлишиної Софії Пилипівни в Летаві відбулися збори вчителів та деяких мешканців села. На цих зборах була створена українська націоналістична організація «Просвіта». Головою організації був обраний Ланівський Панас Степанович 1900 р.н.; секретарем та касиром організації був Гуменюк Микола Григорович 1922 р.н.; організатором та керівником організації була Михальчишина Софія Пилипівна 1899 р.н. – директор школи. Членами організації «Просвіта» були: Харкавлюк Андрій Іванович 1890 р.н., – староста сільської управи; Казимирко Казимир Казимирович – учитель; Ропій Тимофій Семенович 1910 р.н., уродженець с. Гусятин, учитель; Горячок Мойсей Сильвестрович 1906 р.н, – староста пожарної охорони села; Маслій Порфирій Антонович 1899 р.н., – обліковець 2-ї бригади; Харкавлюк Михайло Андрійович – кравець на дому. Всього організація нараховувала близько 25 осіб.

(АСК архівно-кримінальна справа №23217-О, Управління СБУ в Хмельницькій області ст.22-24)

5 травня 1942 р. – 15 березня 1944 р.

Старостою Летавської сільської управи був Ланівський Панас Степанович 1900 р.н., уродженець села Летава. З 1914 року навчався в Кам’янець-Подільському ремесловому училищі, столяр. В 1919 році після окупації міста польськими військами повернувся в село. З 1919 р. по 1929 р. працював на своєму господарстві. В 1929 році вступив у колгосп де працював на різних роботах. В 1937 році був вибраний членом правління колгоспу і бригадиром будівельної бригади. З липня 1941 року по травень 1942 року працював в сільській общині різноробочим. З початку січня 1942 року обраний головою української націоналістичної організації «Просвіта». 5 травня 1942 року районним шефом Бабіним призначений старостою Летавської сільської управи. За час своєї роботи старостою декілька разів проводив збори мешканців села, на яких критикував радянську владу, та агітував допомагати німецькій владі. За його участю на примусові роботи до Німеччини було відправлено – 342 жителі села. Під його керівництвом німецьким окупантам передано – більше 10000 центнерів пшениці, близько 200 корів, 200 свиней, 1000 курей та іншого продовольства. 15 березня 1944 року разом із відступаючими німецькими військами виїхав до Німеччини в містечко Шьонау, Сілезія де працював їздовим у німця Франца Клаузнице. 19 лютого 1945 року переїхав в місто Кенігштайн, Саксонія де працював чорно робочим на місцевому цвинтарі. 25 травня 1945 року після захоплення міста польськими військами, повернувся в Летаву. 4 серпня 1945 року арештований Чемеровецьким РВ НКДБ. 11 жовтня 1945 року Військовим трибуналом військ НКВС Кам’янець-Подільської області засуджений за ст.54-1 «а» (зрада батьківщині) КК УРСР на підставі ст.2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 19 квітня 1943 року до 20 років каротажних робіт з конфіскацією майна та пораженням прав на 5 років.

(АСК архівно-кримінальна справа №23217-О, Управління СБУ в Хмельницькій області ст.1-84)

17 травня 1942 р.

В газеті «Подолянин» вийшла стаття І.Жалобницького «Просвіта в Чемирівцях». В якій було надруковано, що в кінці квітня в Чемирівцях відбулася нарада завідуючих шкіл та голів читалень. На нараді були присутні 20 завідуючих шкіл та 14 керівників читалень. Зразково наладила свою роботу читальня села Летава. При читальні організовано драматичний гурток. Його організатором був голова читальні Панас Ланівський. Гурток поставив п’єсу «По ревізії», а зібрані за вечір кошти 300 карбованців вирішено використати для потреб читальні.

(І.Жалобницький “Просвіта” в Чемирівцях”, газета “Подолянин” № 42, 17.05.1942 р. ст.4, м. Кам’янець-Подільськ)

23 червня 1942 р. – кінець 1943 р.

В цей час розпочалося вивезення летавчан на примусові роботи до Німеччини. За весь період німецької окупації села, на примусові роботи до Німеччини було відправлено 342 жителя села, із них живими не повернулися 34 летавчанина, це: Андреєв Іван Степанович 1925 р.н., Бойко Василь Іванович 1923 р.н., Бойко Зіна Іванівна 1925 р.н., Бойко Іван Микитович 1919 р.н., Бучківський Василь Тодосійович 1926 р., Бучківський Олександр Васильович 1924 р.н., Бучківський Олександр Семенович 1924 р.н., Волощук Андрій Дем’янович 1925 р.н., Горячок Степан Станіславович 1925 р.н., Гуменюк Семен Захарович 1921 р.н., Довга Лідія Іллівна 1926 р.н., Кривохижий Дмитро Йосипович 1926 р.н., Кузь Олександр Васильович 1922 р.н., Кузь Олександр Григорович 1925 р.н., Маловічко Порфирій Андрійович 1899 р.н., Маслій Дмитро Іванович 1922 р.н., Михайлюк Дмитро Йосипович 1925 р.н., Олійник Феодосій Миколайович 1913 р.н., Паламар Олександр 1915 р.н., Регелюк Опанас Степанович 1920 р.н., Рижий Петро Миколайович 1925 р.н., Руденький Василь Ананійович 1923 р.н., Руденький Василь Андрійович 1923 р.н., Руденький Олексаедр Іванович 1923 р.н., Рябий Максим Іванович 1909 р.н., Харкавлюк Василь Семенович 1923 р.н., Харкавлюк Іван Максимович 1916 р.н., Харкавлюк Максим Семенович 1915 р.н., Чинник Антон Онуфрійович 1914 р.н., Чорна Анастасія Михайлівна 1924 р.н., Чорна Надія Михайлівна 1922 р.н., Чорна Зіна Тимофіївна 1925 р.н., Шутяк Марія Станіславівна 1913 р.н., Шутяк Степан Гаврилович 1919 р.н.

(«Книга скорботи України. Хмельницька область», видавництво «Поділля», м. Хмельницький, 2004 р. том 3, ст.372-425)

(АСК архівно-кримінальна справа №23217-О, Управління СБУ в Хмельницькій області ст.1-84)

Березень 1944 р.

Під час відступу фашистських військ через село Летава, при спробі домагання, німецьким солдатом була застрелена Зубик Ганна Трохимівна 1925 р.н., яка проживала на Романівці.

(«Книга скорботи України. Хмельницька область», видавництво «Поділля», м. Хмельницький, 2004 р. том 3, ст.394-395)

2 квітня 1944 р.

В цей день близько 10:00 год. солдати 714; 726; 723 стрілецького полку, 395 стрілецької дивізії радянської армії, під командуванням командира дивізії Ворожищева Олександра Васильовича, визволили село від німецьких окупантів.

714 стрілецький полк після захоплення північної частини с. Почапинці 01.04.1944 року в 4:00 год. приводив себе в порядок. 02.04.1944 року в 6:00 год. почав наступ на с. Летаву, і близько 10:00 год. заволодів західною частиною Летави, звідки вийшов на с. Жабинці, взявши в полон 2-х солдат противника, які належали 20 моторизованій дивізії, 90 моторизованого полку.

726 стрілецький полк ведучи бій з дрібними групами противника 01.04.1944 року о 2:00 год. ночі заволодів південною частиною села Почапинець. Привівши себе в порядок 02.04.1944 року в 6:00 год. почав наступ на село Летаву і близько 10:00 год. заволодів східною його частиною, взявши в полон 3 солдата противника, які належали 247 піхотному полку і 359 піхотному полку.

723 стрілецький полк знаходився в резерві командира дивізії і прямуючи за 714 полком о 12:30 год. 02.04.1944 року розташувався в центральній частині с. Летава, перебував в готовності відбивати контратаки піхоти і танків противника з можливих напрямків Мар’янівка-Жабинці.

Німецькі війська прикриваючись групами 20 моторизованої дивізії і 90 моторизованого полку, обороняють рубіж Жабинці-Мар’янівка, а основні сили відходять в південно-західному напрямку.

Втрати частин 395 дивізії за добу 2-го квітня 1944 року: убитими – 3 чоловіка; пораненими – 15 чоловіків, крім двох полків.

Втрати німецьких військ убитими і пораненими до 150 солдат і офіцерів.

(«Боевое донесение штаби дивизии №0141 от 02.04.1944 г.» Сайт https://pamyat-naroda.ru/)

За даними штабу 395 стрілецької дивізії, яка визволяла село в період з 1 по 3 квітня 1944 року загинуло 5 солдат дивізії.

По 714 СП та 490 ОМСБ: 1-го квітня 1944 року загинув червоноармієць Блонський Станіслав Францович 1919 р.н. уродженець с. Листопадівка, Вінницької області. 2-го квітня 1944 року загинув сержант Разгулін Микола Миколайович 1924 р.н. уродженець с. Абрамово, Кіровської області, Росії. Обидва поховані в селі Почапинці.

По 723 СП: 1-го квітня 1944 року загинув червоноармієць Андрієнко Іван Васильович 1909 р.н. уродженець с. Волфіно, Курської області, Росії. Похований в селі Хропотова.

По 726 СП: 3-го квітня 1944 року загинули молодший сержант Люлін Андрій Нікітович 1914 р.н. уродженець с. Красноє, Воронежської області, Росії та червоноармієць Бейтурсунов Джайнах Бай 1895 р.н. уродженець с. Найличет, Южно-Казахстанської області, Казахстан. Обидва поховані в селі Мар’янівка.

Даних про загиблих та похованих в с. Летава немає.

(«Списки безвозвратных потерь личного состава за первую декаду апреля 1944 года по 714; 723; 726 стрелковым полкам 395 стрелковой дивизии» Сайт https://pamyat-naroda.ru/)

За даними із архіву військово-історичного музею Прикарпатського воєнного округу в 1947 році, на цвинтарі в с. Летава знаходилась братська могила, в якій поховані 2 невідомих солдати, які загинули в 1944 році. Встановлено дерев’яний пам’ятник на якому написано «Вечная память героям павшим в боях за свободу и независимость нашей родины 1941-1945 г.г.». Постійного напису на пам’ятнику не зроблено (фото ліворуч)

На даний момент на цвинтарі села знаходиться могила солдата Рибакова Костянтина Петровича 1924 р.н., який загинув в Летаві у 1944 році (фото праворуч).

(Фото з архіву військово-історичного музею Прикарпатського воєнного округу. 1947 р. Друге фото зроблено в 2020 р.)

395 стрілецька дивізія до 31.03.1944 року входила до складу 22 стрілецького корпусу 18 армії, а з 01.04.1944 року входила до складу 107 стрілецького корпусу, 1-ї гвардійської армії, 1-го Українського фронту. За даними журналу бойових дій 107 стрілецького корпусу від 02.04.1944 року противник розрізненими групами продовжує відходити в західному напрямку, спалюючи на шляху свою техніку і чинячи на протязі дня незначний опір наступаючим частинам корпусу. Корпус на протязі ночі приводив себе в порядок, підтягував артилерію і боєприпаси і з 8:30 год. поновив наступ в загальному напрямку на м.Скалу. Частини корпуса долаючи суцільне бездоріжжя великі снігові замети і сильний зустрічний вітер, який перейшов в середині дня в снігову заметіль, просувалися вперед, на руках перетягуючи гармати і вози через снігові замети і галявини заволоділи селами: Ружа, Михайлівка, Мар’янівка, Жабинці, Гуків, П’ятничани, Бурти і в 17:00 год. вийшли до р. Збруч, де готують мости і переправи на західний берег річки. Положення частин 107 корпусу наприкінці дня 02.04.1944 року.

395 стрілецька дивізія: 714 СП – північна околиця с. Жабинці; 726 СП – південно-західна околиця с. Жабинці; 723 СП – південно-західна околиця с. Летава. Командний пункт дивізії знаходиться в с. Почапинцях. Втрати частин дивізії за 02.04.1944 р. убитих – 3 поранених – 15 солдат.

Втрати німецьких військ убитими і пораненими до 150 солдат і офіцерів.

Артилерія частин 107 корпуса супроводжувала піхоту і вела вогонь по вогневих точках противника, витративши при цьому 398 снарядів і мін різних калібрів.

В результаті чого знищено до 350 німецьких солдат і офіцерів, розбито і спалено 10 автомашин, 2 танка, 1 бронетранспортер, захоплено несправних 280 автомашин, 20 мотоциклів, 4 підбитих танки, спалено самохідних гармат типу «Фердинанд» – 1, захоплено 82 полонених солдат, які належать 20 моторизованій дивізії, 208, 291 і 369 піхотній дивізії, 1, 16 і 19 танковим дивізіям.

(«Выписка из журнала боевых действий частей 107 стрелкового корпуса за апрель месяц 1944 г. ст.2(870)»

Сайт https://pamyat-naroda.ru/) (Фото із книги «Ордена Леніна колгосп імені Леніна» збірник документів і матеріалів з історії Летавського колгоспу. Каменяр 1969 р. Львів)

6 квітня 1944 р.

Головою Летавської сільської ради обрано Коробчука Степана Ільковича (1893 р.н., уродженця і жителя с. Летава, грамотного, безпартійного (1944 р. – 1948 р.). Секретарем сільради обрано Романюка Олександра Васильовича. Членами сільради обрано: Репія Олександра Андрійовича, Антонюк Євдокію Максимівну, Бойка Давида Васильовича, Грицюка Арсена Лук’яновича, Харкавлюка Дорофія Гавриловича.

Головою колгоспу імені Леніна обрано Бойка Давида Васильовича, членами правління колгоспу обрано Харкавлюка Дорофія Гавриловича, Барчук Акуліну Арсентіївну, Кривохижого Романа Никифоровича, Харкавлюка Тимофія Андрійовича, Баб’яка Івана Тимофійовича, та Панькова Йосипа Петровича.

Бойко Давид Васильович народився 14.09.1904 року в селі Летава. Закінчив два класи початкової сільської школи. З 1913 року почав працювати за наймом. З 1923 р. по 1930 р. працював у сільськогосподарській артілі «Відродження». З 1930 р. по 1941 р. – заступник голови колгоспу імені Леніна с. Летава. З 1941 р. по 1944 р. перебував у евакуації в Саратовській області, РРФСР. З 06.04.1944 по 1970 р. – голова колгоспу імені Леніна с. Летава. Двічі Герой Соціалістичної праці (1948; 1958). Депутат Верховної Ради Української РСР чотирьох скликань (1947-1963). З 1970 року пенсіонер союзного значення. Помер 28.12.1984 року, похований в с. Летава.

(Сайт «Вікіпедія» Бойко Давид Васильович)

7 та 8 квітня 1944 р.

В ці дні призивною комісією №9 Чемеровецького РВК до лав червоної армії на війну з Німеччиною, було мобілізовано 195 летавчан. Половина з них не повернулася живими. Значна кількість загинула в перших боях на території Тернопільської та Львівської областей. Були мобілізовані:

Андрєєв Іван Тодосійович 1925 р.н.; Андрєєв Олександр Степанович 1918 р.н.; Антонюк Кузьма Никифорович 1902 р.н.; Антонюк Федір Никифорович 1908 р.н.; Баб’як Панас Олександрович 1912 р.н.; Байдюк Омелян Михайлович 1898 р.н.; Балажко Микита Юрійович 1911 р.н.; Барчук Єфрем Калістратович 1896 р.н.; Білоус Яків Прокопович 1908 р.н.; Блескун Федір Андрійович 1908 р.н.; Бойко Ананій Пантелеймонович 1918 р.н.; Бойко Афанасій Іванович 1921 р.н.; Бойко Афанасій Йосипович 1905 р.н.; Бойко Іван Прохорович 1921 р.н.; Бойко Калин Андрійович 1904 р.н.; Бойко Микифор Якович 1910 р.н.; Бойко Павло Васильович 1907 р.н.; Бойко Прокоп Пантелемонович 1910 р.н.; Бойко Федор Сидорович 1903 р.н.; Бучківський Антон Степанович 1899 р.н.; Бучковський Сільвестр Аврамович 1903 р.н.; Бучковський Тодосій Степанович 1903 р.н.; Войтов Андрій Лук’янович 1898 р.н.; Войтов Афанасій Леонтійович 1923 р.н.; Войтов Афанасій Лук’янович 1905 р.н.; Войтов Афанасій Федорович 1909 р.н.; Войтов Василь Аксентійович 1902 р.н.; Войтов Йосип Федорович 1905 р.н.; Войтов Олександр Трофимович 1921 р.н.; Войтов Олександр Федорович 1909 р.н.; Войтов Юрій Степанович 1899 р.н.; Вуєчок Василь Калинович 1925 р.н.; Гаврилюк Михайло Семенович 1918 р.н.; Гаврилюк Павло Григорович 1903 р.н.; Горячок Арсеній Мойсейович 1918 р.н.; Горячок Василь Мойсейович 1908 р.н.; Горячок Кузьма Григорович 1911 р.н.; Горячок Мойсей Сільвестрович 1906 р.н.; Горячок Михайло Федорович 1902 р.н.; Горячок Олександр Сільвестрович 1897 р.н.; Горячок Павло Григорович 1901 р.н.; Горячок Федір Григорович 1917 р.н.; Горячок Федір Кузьмич 1908 р.н.; Горячок Юрій Микифорович 1895 р.н.; Грицюк Афанасій Лук’янович 1908 р.н.; Грицюк Микита Феодосійович 1897 р.н.; Грицюк Петро Пилипович 1911 р.н.; Грицюк Тимофій Кузьмович 1897 р.н.; Грицюк Юрій Стахович 1905 р.н.; Гуменюк Василь Семенович 1923 р.н.; Гуменюк Кузьма Захарович 1901 р.н.; Димчук Андрій Миколайович 1902 р.н.; Дорож Федір Семенович 1915 р.н.; Дробний Каліній Савович 1911 р.н.; Дуцкий Прокопій Кирилович 1897 р.н.; Зварич Арсен Іванович 1903 р.н.; Зубик Аврам Кузьмович 1900 р.н.; Зубик Афанасій Васильович 1908 р.н.; Зубик Афанасій Герасимович 1922 р.н.; Зубик Василь Іванович 1922 р.н.; Зубик Григорій Іванович 1911 р.н.; Зубик Данило Герасимович 1905 р.н.; Зубик Іван Юрійович 1895 р.н.; Зубик Максим Гаврилович 1899 р.н.; Зубик Никифір Данилович 1903 р.н.; Зубик Олександр Сидорович 1914 р.н.; Зубик Олексій Кузьмович 1896 р.н.; Калуцький Володимир Сидорович 1923 р.н.; Калуцький Єфім Семенович 1899 р.н.; Калуцький Микита Федорович 1908 р.н.; Карпенко Микола Олександрович 1920 р.н.; Ковбасюк Іван Петрович 1913 р.н.; Козьмін Арсен Антонович 1900 р.н.; Козьмін Іван Корнилович 1907 р.н.; Козьмін Ігнатій Ілліч 1910 р.н.; Козьмін Юрій Антонович 1904 р.н.; Кривохижий Василь Миколайович 1903 р.н.; Кривохижий Василь Юрійович 1905 р.н.; Кривохижий Григорій Ілліч 1913 р.н.; Кривохижий Марко Іванович 1898 р.н.; Кузняк Іван Семенович 1925 р.н.; Кузняк Кузьма Семенович 1911 р.н.; Кузняк Михайло Трофімович 1897 р.н.; Кузь Василь Калінович 1897 р.н.; Кузь Степан Калинович 1906 р.н.; Ланівський Дмитро Михайлович 1896 р.н.; Ластавчук Афанасій Тимофійович 1919 р.н.; Лінкевич Віктор Антонович 1922 р.н.; Маловічко Василь Якович 1910 р.н.; Мартинюк Матвій Семенович 1901 р.н.; Маслій Гаврило Прокопович 1908 р.н.; Маслій Григорій Захарович 1910 р.н.; Маслій Макар Семенович 1897 р.н.; Маслій Михайло Трофимович 1907 р.н.; Маслій Олександр Давидович 1915 р.н.; Маслій Панас Андрійович 1916 р.н.; Маслій Порфирій Антонович 1899 р.н.; Маслій Степан Гаврилович 1910 р.н.; Миколін Афанасій Сергійович 1911 р.н.; Миколін Корнило Матвійович 1899 р.н.; Миколін Олексій Іванович 1904 р.н.; Нагурний Роман Микифорович 1898 р.н.; Нагурний Сергій Леонтійович 1912 р.н.; Нечипорук Микола Микитович 1909 р.н.; Ніколін Трофим Дмитрович 1916 р.н.; Олійник Арсен Федорович 1909 р.н.; Олійник Марко Федорович 1900 р.н.; Олійник Яків Васильович 1903 р.н.; Регелюк Гнат Антонович 1910 р.н.; Регелюк Олександр Макарович 1914 р.н.; Рижий Микола Якович 1905 р.н.; Різник Калістрат Митрофанович 1899 р.н.; Різник Олександр Васильович 1907 р.н.; Різник Сергій Йосипович 1923 р.н.; Різник Федір Дмитрович 1912 р.н.; Романюк Ананій Федорович 1925 р.н.; Романюк Петро Матвійович 1908 р.н.; Романюк Сидор Васильович 1910 р.н.; Руденький Афанасій Іванович 1911 р.н.; Руденький Василь Микифорович 1921 р.н.; Руденький Володимир Борисович 1916 р.н.; Рудий Василь Іванович 1910 р.н.; Рудий Гнат Микифорович 1905 р.н.; Рябий Афанасій Тимофійович 1911 р.н.; Рябий Данило Маркович 1901 р.н.; Савчук Антон Онуфрійович 1900 р.н.; Савчук Захарій Савович 1898 р.н.; Савчук Микола Ількович 1921 р.н.; Савчук Олександр Антонович 1915 р.н.; Савчук Роман Ількович 1900 р.н.; Савчук Юрій Григорович 1895 р.н.; Савчук Юрій Йосипович 1895 р.н.; Скрипник Петро Пилипович 1920 р.н.; Скрипник Сергій Олімпович 1911 р.н.; Скрипник Федір Іванович 1903 р.н.; Сомик Андрій Павлович 1911 р.н.; Сомик Володимир Якович 1898 р.н.; Сомик Давид Федорович 1910 р.н.; Сомик Єфим Якович 1900 р.н.; Сомик Іван Михайлович 1924 р.н.; Сомик Леонтій Антонович 1903 р.н.; Сомик Олександр Васильович 1924 р.н.; Сомик Петро Володимирович 1922 р.н.; Сомик Федір Максимович 1915 р.н.; Степанишин Ілля Іванович 1898 р.н.; Труняк Ананій Кас’янович 1907 р.н.; Труняк Григорій Васильович 1916 р.н.; Труняк Іван Кас’янович 1922 р.н.; Труняк Іван Олімпович 1902 р.н.; Труняк Мойсей Федорович 1901 р.н.; Українець Яків Володимирович 1897 р.н.; Фуртель Ігор Якович 1909 р.н.; Фуртель Павло Арсентійович 1904 р.н.; Фуртель Федір Арсентійович 1900 р.н.; Хавкавлюк Іван Миколайович 1915 р.н.; Хакравлюк Карін Микитович 1897 р.н.; Харкавлюк Іван Артемович 1910 р.н.; Харкавлюк Микола Ананійович 1907 р.н.; Харкавлюк Михайло Максимович 1908 р.н.; Харкавлюк Павло Миколайович 1908 р.н.; Харкавлюк Трофим Степанович 1907 р.н.; Цісар Тимофій Леонтійович 1898 р.н.; Цугель Іван Петрович 1913 р.н.; Чинник Онуфрій Іванович 1901 р.н.; Чинник Василь Кузьмович 1905 р.н.; Чинник Василь Лук’янович 1909 р.н.; Чинник Іван Петрович 1917 р.н.; Чинник Петро Ананійович 1915 р.н.; Чорний Афанасій Ісакович 1916 р.н.; Чорний Афанасій Іванович 1915 р.н.; Чорний Афанасій Олексійович 1900 р.н.; Чорний Кирило Петрович 1903 р.н.; Чорний Михайло Сергійович 1907 р.н.; Чорний Петро Савович 1903 р.н.; Чорний Сергій Корнилович 1898 р.н.; Чорний Сергій Федорович 1902 р.н.; Чорний Федір Савович 1900 р.н.; Чубатюк Арсен Арсентійович 1924 р.н.; Чубатюк Григорій Іванович 1900 р.н.; Чубатюк Леонтій Степанович 1906 р.н.; Чубатюк Петро Степанович 1903 р.н.; Шекатун Павло Іванович 1909 р.н.; Шутяк Андрій Гаврилович 1907 р.н.; Шутяк Іван Федорович 1915 р.н.; Шутяк Кузьма Гаврилович 1897 р.н.; Шутяк Михайло Петрович 1912 р.н.; Шутяк Олександр Іванович 1922 р.н.; Шутяк Петро Семенович 1925 р.н.; Шутяк Сидор Іванович 1909 р.н.; Шутяк Федір Микифорович 1907 р.н.; Шутяк Федор Юрійович 1898 р.н.; Шутяк Яків Арсенійович 1904 р.н.; Юрченко Афанасій Васильович 1922 р.н.; Юрченко Микифір Павлович 1912 р.н.; Яцков Петро Тимофійович 1913 р.н.

(«Список мобилизованных Чемеровецкого района 7 апреля 1944 года. Комисией №9» Сайт https://pamyat-naroda.ru)

Квітень 1944 р. – 8 серпня 1944 р.

Директором Летавської середньої школи був Антонюк Кузьма Захарович.

1944 р. – 1945 р.

Директором Летавської середньої школи був Сніжинський С.Д.

1945 р. – 1951 р .

Директором Летавської середньої школи був – Танащук Іван Васильович.

(Сайт http://www.litopys.com.ua «Історія Летавської школи Чемеровецького району»)

9 лютого 1947 р.

Бойко Давид Васильович вперше обирається депутатом Верховної Ради Української РСР по Чемеровецькому виборчому округу №411.

18 лютого 1959 року – вдруге.

1 січня 1948 р.

В селі налічувалось 747 дворів, населення становило 2461 особа, із них чоловіків віком від 16 до 60 років – 524 особи, жінок віком від 16 до 55 років – 908 осіб, підлітків від 12 до 16 років – 168 осіб.

16 лютого 1948 р.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29.03.1947 року, передовикам сільського господарства Української РСР – голові колгоспу імені Леніна села Летава Бойку Давиду Васильовичу; ланковим Горячок Ганні Степанівні; Горячок Тетяні Йосипівні; Нагурній Марії Василівні; Ніколіній Антоніні Трохимівні; Регелюк Агрипині Мойсеївні; Резнік Тетяні Яківні; Чинник Анастасії Андріївні; Шутяк Анастасії Гнатівні; Юрченко Марфі Федорівні та бригадиру тракторної бригади Ніколіну Сергію Микитовичу – присвоєно звання Герой Соціалістичної праці.

27 лютого 1948 р.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29.03.1947 року передовиків сільського господарства, колгоспу ім. Леніна села Летава – нагороджено орденом Леніна. Барчук Зінаїду Василівну – ланкову; Бойка Федора Йосиповичу – бригадира; Бучківську Софію Олександрівну – колгоспницю; Горячок Марію Аврамівну – колгоспницю; Дробну Софію Георгіївну – ланкову; Зубик Агафію Георгіївну – ланкову; Кривохижу Антоніну Олексіївну – колгоспницю; Маслій Марію Порфирівну – ланкову; Охрім Ольгу Миколаївну – ланкову; Регелюк Ганну Іллівну – колгоспницю; Регелюк Марію Дмитрівну – ланкову; Харкавлюка Тимофія Андрійовича – агротехніка; Харкавлюка Павла Микитовича – бригадира; Цісар Феодосію Антонівну – ланкову; Чорну Зінаїду Василівну – ланкову; Чинник Марію Дмитрівну – колгоспницю; Чорну Марію Опанасівну – колгоспницю; Шурдій Марію Кирилівну – ланкову; Шутяк Марію Василівну – колгоспницю.

Одночасно, цим же указом – 64 передовика колгоспу нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора; близько ста п’яти десяти – медалями «За трудову доблесть» і «За трудову відзнаку».

Літом на практиці в колгоспі ім. Леніна с. Летава, разом із своїми студентами побувала викладач Київського художнього інституту Тетяна Нилівна Яблонська (1917 р. – 2005 р.). Саме в Летаві, натхнена тяжкою працею колгоспників вона робить ескізи до своєї картини «Хліб». В 1949 році Яблонська Т.Н. закінчує роботу над картиною «Хліб» і презентує її, а вже в 1950 році художниці за картину була присуджена Сталінська премія ІІ ступеня в розмірі 50000 рублів. Картина демонструвалася на виставках у Польщі, Фінляндії, та на Бієнале у Венеції в 1956 році. Також картина була нагороджена бронзовою медаллю Всесвітньої виставки в Брюсселі в 1958 році. На даний час картина «Хліб» знаходиться в державній Третьяковській галереї в Москві. Розмір картини 2010х3700 мм.

(Сайт «Википедия» Хлеб – картина Яблонской)

9 липня 1949 р.

В селі Летава почала працювати перша в області сільська лікарня на 25 ліжок. Вона знаходилась на «Циганівці», а першим її головним лікарем був лікар на прізвище Дєда.

21 серпня 1950 р.

Відбулося об’єднання колгоспів Летави та сіл Чагарівка і Вигода.

1950 р.

1950 р.

1951 р.

Старий клуб та пам’ятник Леніну – будівлі та пам’ятники радянської епохи, яких уже немає.

(Фото із Центрального Державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного м. Київ, опис 0-85896, розділ ТІ 2, 2 листопада 1951 р. та опис 0-65200, розділ ТІ 2, 4 вересня 1951 р.).

1951 р.

Головою Летавської сільської ради був Байдюк Тимофій Михайлович (18.07.1909 – 22.11.1965).

1951 р. – 1975 р.

Директором Летавської середньої школи був – Комарницький Юрій Васильович.

(Сайт http://www.litopys.com.ua «Історія Летавської школи Чемеровецького району»)

1952 р.

1953 р.

1955 р.

1 січня 1952 р.

В селі налічувалось 923 двори, населення становило 2978 осіб, із них чоловіків віком від 16 до 60 років – 611 осіб, жінок віком від 16 до 55 років – 1063 особи, підлітків від 12 до 16 років – 268 осіб.

9 травня 1952 р.

На річці Збруч була відкрита міжколгоспна гідроелектростанція потужністю 420 кВт.

1956 р.

Головою Летавської сільської ради був Чинник Василь Данилович.

1957 р.

В грудні в клубі відкрито Летавський сільський історичний музей.

З 1957 р. по 1964 р. в приміщені клубу також розміщувалась школа.

(Фото із Центрального Державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного м. Київ, опис 0-17846, розділ ТІ 2, червень 1949 р.)

26 лютого 1958 р.

Указом Президії Верховної Ради СРСР голові колгоспу імені Леніна, Чемеровецького району, Хмельницької області – Бойку Давиду Васильовичу присвоєння звання двічі Герой Соціалістичної праці.

Цим же указом інших працівників колгоспу нагороджено орденом Леніна: Зубик Ольгу Андріївну – доярку колгоспу, Ніколіна Сергія Микитовича – бригадира тракторної бригади. Орденом «Трудового червоного прапора»: Грицюк Надію Григорівну – ланкову. Кривохижу Марію Олександрівну – свинарку, Муращика Степана Кириловича – бригадира. Орденом «Знак пошани»: Крижанівського Якова Йосиповича – зоотехніка, Трач Зінаїду Петрівну – ланкову, Чорну Єліну Антонівну – ланкову. Медаллю «За трудову доблесть»: Бойка Тимофія Якимовича – бригадира, Вовкун Антоніну Никифоровну – доярку, Дуцьку Зінаїду Олексіївну – ланкову. Медаллю «За трудову відзнаку»: Войтову Галину Калинівну – доярку, Зубика Григорія Івановича – завідуючого фермою.

1959 р.

У грудні сталося об’єднання колгоспів Летави та сіл Жабинці і Михайлівка.

5 лютого 1961 р.

В центрі села перед будинком культури відкрито бронзовий бюст двічі Герою Соціалістичної праці Бойку Д.В. (фото)

1961 р.

В колгоспі ділянки з цукровими буряками посіяні за новою технологією і вперше збирання цукрових буряків проводилось виключно комбайном, а завантаження двома буряконавантажувачами.

1961 р. – 1966 р.

Головою Летавської сільської ради був Подущак Павло Іванович.

1964 р.

Побудована нова триповерхова школа (фото).

1969 р.

2020 р.

30 квітня 1966 р.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 30.04.1966 року передовиків сільського господарства колгоспу імені Леніна села Летава нагороджено орденом «Знак пошани» Чинника Петра Михайловича – бригадира, медаллю «За трудову доблесть» Степанишину Марію Степанівну – ланкову, медаллю «За трудову відзнаку» Лемішко Ольгу Андріївну – ланкову.

1966 р.

Головним лікарем Летавської дільничної лікарні був Слабінський Микола Миколайович.

1966 р. – 1970 р.

Головою виконкому Летавської сільської ради був Савчук Опанас Юрійович.

1 січня 1968 р.

В селі налічувалось 1041 двір, в них членів колгоспу – 2467 осіб, із них працездатних чоловіків віком від 16 до 60 років – 724 осіб, працездатних жінок віком від 16 до 55 років – 917 осіб, кількість населених пунктів в колгоспі – 5.

21.08.1968 р. – 11.09.1968 р. Вторгнення військ країн-членів Варшавського договору до Чехословаччини з метою припинення реформ Александера Дубчека.

У даному військовому конфлікті приймали участь летавчани:

Пукас Анатолій Михайлович 03.02.1948 р.н.;

Різник Євген Петрович (20.04.1948 р.- 21.06.2019 р.)

1970 р. – 11 листопада 1980 р.

Головою колгоспу призначено Ліщука Володимира Давидовича 15.10.1931 р. н., який народився в с. Черче, Чемеровецького району, Хмельницької області. В цьому ж селі закінчив семирічну школу. В 1950 році почав трудову діяльність колгоспником. Далі Служба в Радянській армії. В 1958 році закінчив сільськогосподарський технікум, а потім і Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут. З 1965 р. по 1970 р. працював головою колгоспу «Світанок» Чемеровецького району Хмельницької області. З 1970 по 1980 р. голова колгоспу імені Леніна с. Летава. Герой Соціалістичної праці. Депутат Верховної Ради УРСР 10-го скликання. Помер 11 листопада 1980 року, похований в с. Черче.

(Сайт «Вікіпедія» Ліщук Володимир Давидович)

1970 р. – 1986 р.

Головою Летавської сільської ради був Харкавлюк Петро Корнилович (1937 р. – 2002 р.) Після затвердження в СРСР нової конституції 1977 року Летавську сільську раду названо Летавською сільською радою народних депутатів Чемеровецького району, Хмельницької області. До прийняття Незалежності України сільська рада діяла на підставі Закону УРСР «Про сільську раду народних депутатів Української PCP» 1982 р.

17 червня 1971 р.

Депутатом Верховної Ради Української РСР по Чемеровецькому виборчому округу стала Войтова (Калуцька) Докія Андріївна – агроном колгоспу імені Леніна села Летава. Яка народилася в 1931 році. Закінчила Летавську середню школу та Херсонський сільськогосподарський інститут. Із 1956 по 1958 рік працювала агрономом у Лошковецькій машинно-тракторній станції Ярмолинецького району Хмельницької області. Із 1958 року працювала учителькою виробничого навчання Летавської середньої школи. Із 1960 року працювала агрономом в колгоспі імені Леніна. Двічі в 1971 та 1975 році обиралася депутатом Верховної Ради УРСР 8-го та 9-го скликання. Нагороджена орденом «Знак Пошани». Померла у 2010 році, похована в селі Летава.

(Дані із сайту https://uk.wikipedia.org/wiki/Войтова Докія Андріївна, фотографія надана її родиною)

1973 р.

В Летавській сільській лікарні починає працювати лікар-гінеколог, а згодом і головний лікар Шарафан Михайло Михайлович (1941 р. – 1992 р.). Першою його новонародженою дитиною став хлопчик на ім’я Юрко.

1975 р. – 1986 р.

Директором Летавської середньої школи був – Ситник Василь Федорович.

(Сайт http://www.litopys.com.ua «Історія Летавської школи Чемеровецького району»)

24 грудня 1976 р.

Указом Президії Верховної Ради СРСР № 4944-ІХ, голові колгоспу імені Леніна Ліщуку Володимиру Давидовичу присвоєння звання Герой Соціалістичної праці.

(Сайт «Вікіпедія» Ліщук Володимир Давидович)

9 травня 1977 р.

В Летаві побудовано та урочисто відкрито новий Будинок культури. В цей день прем’єрним показом демонструвалася кінострічка Леоніда Бикова “Ати-бати йшли солдати”.

(Фото із Центрального Державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного м. Київ, опис 2-130527, розділ ТІ 2, жовтень 1980.)

18 серпня 1978 р.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 18.08.1978 року вчителю Летавської середньої школи Барчуку Івану Станіславовичу присвоєно почесне звання «Заслуженого вчителя Української РСР».

25.12.1979 р. – 15.02.1989 р. Радянсько-Афганська війна.

Учасниками Афганської війни були уродженці Летави:

Зубик Микола Панасович 10.04.1955 р. н.;
Рябий Сергій Віталійович 07.08.1965 р. н.;
Нагурний Петро Петрович 11.06.1969 р. н.;
Чинник Петро Григорович (12.07.1969 р. – 22.10.1992 р.)

1981 р. – 11 травня 2024 р.

Головою колгоспу призначено Шаповала Михайла Васильовича 08.02.1946 р. н., який народився в селищі Чемерівці, Хмельницької області. В 1957 році після смерті матері Михайло Шаповал разом із братом Сергієм потрапляють в Дашевський дитячий будинок Вінницької області. Вступає в Іллінецький зоологічний технікум на спеціальність зоотехніка. Після закінчення технікуму в 1965 році працював бригадиром тваринників Антонінського цукрового комбінату Красилівського району, Хмельницької області. В 1970 році заочно закінчує Білоцерківський сільсько-господарський інститут та працює головним зоотехніком в колгоспі села Біла, Чемеровецького району. В 1974 році голова колгоспу в селі Кутківці. В 1977 році голова колгоспу в селі Біла. В 1981 році призначають головою колгоспу імені Леніна села Летава. В 2010 році присвоєно звання «Герой України». Із 09.03.2000 по 11.05.2024 року керівник сільськогосподарського виробничого кооперативу «Летава».

(Сайт «Вікіпедія» Шаповал Михайло Васильович)

1983 р.

За пропозицією обласної ради ДСТ «Колос» при Чемеровецькій дитячо-юнацькій спортивній школі в Летаві відкрито філіал з важкої атлетики, тренером-викладачем якого став – Антонюк Василь Семенович.

1985 р.

Літом в Летаву приїжджає збірна ветеранів Радянського Союзу з футболу та проводить товариський матч з летавською футбольною командою «Нива».

26 квітня 1986 р. Сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції.

Учасниками ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС були летавчани:

Аліварський Василь Леонтійович
Маслій Володимир Павлович
Москалюк Микола Петрович
Приймак Віталій Володимирович

1986 р. – 1990 р.

Головою Летавської сільської ради був Білявський Микола Миколайович 1962 р.н.

1986 р. – 1987 р.

Директором Летавської середньої школи була – Трухнір Євгенія Олександрівна.

(Сайт http://www.litopys.com.ua «Історія Летавської школи Чемеровецького району»)

1987 р. – 2000 р.

Директором Летавської середньої школи був – Литовченко Іван Іванович.

(Сайт http://www.litopys.com.ua «Історія Летавської школи Чемеровецького району»)

1988 р.

Першим летавчанином Майстром спорту СРСР з важкої атлетики став Микола Остапов – срібний призер чемпіонату УРСР та срібний призер чемпіонату Збройних Сил СРСР.

1989 р. або 1990 р.

У Летаві після 60-річної перерви була відкрита та освячена православна церква, яка знаходилась у маленькій хатині баби Лікерії. Першим священиком був протоієрей Георгій Грицько (Грицько Юрій Васильович, 06.11.1964 р.н.).

1990 р. – 1994 р.

Головою Летавської сільської ради був Чубатюк Василь Гаврилович (1942 – 2010 р.)