Новинки

Маврикій Дружбацький: хто він?

У книзі польського письменника Єжи Єднжеєвича «Українські ночі або родовід генія» в якій він описує життя Тараса Шевченка та усі європейські найважливіші рухи та події тієї доби, є такі рядки: «… Шевченко розповідав Сошенкові, як колись, ще хлопцем, у Варшаві він бачив повсталих поляків і як йому тоді спало на думку, що в Україні може бути щось подібне. Ця думка не залишала його ніколи, її ще більше зміцнювали розмови з польськими діячами… Іван Сошенко разом із групою київської інтелігенції, значну частину якої становила молодь, щотижня збиралися у професора Сидора Коперницького та до пізньої ночі розмовляти та вели диспути про майбутнє… Приїжджало туди і багато польських діячів з Волині й Поділля, як Владислав Чехонський, Антон Дунін та Маврикій Дружбацький».

Маврикій Дружбацький народився 21 вересня 1826 року в селі Летава Кам’янецького повіту Подільської губернії в сім’ї польського поміщика Карла Дружбацького та його дружини Елізабети Крушельницької. У 1847 році родина Дружбацьких отримала дворянський статус. У 1851 році після смерті батька Маврикій успадкував родинний маєток у селі Летава та починає його розбудовувати. Одружившись на Меланії Дружбацькій, сім’я оселяється у місті Кам’янець-Подільському, а Маврикій отримує звання кандидата в мирові посередники Кам’янецького повіту Подільської губернії.

У 1863 році під час польського повстання проти Російської імперії, яке охопило і територію Поділля, Маврикій Дружбацький стає одним із його ватажків. 24 липня 1863 року при виїзді із міста Житомира та переправі через річку Тетерів він був заарештований. При обшуку в нього виявили таємні документи і печатку з трьома візерунками: Білого Орла, Погоні і Михайла Архангела, тобто гербами Польщі, Литви і Руси-України, а також написом «Національний уряд». Його запідозрили в існуванні якоїсь польсько-української спілки і відправили до Києва.

Слідство над ним тривало кілька місяців і 29.11.1863 року в укріплені Косий капонір Київської фортеці Маврикій Дружбацький разом із іншими керівниками повстання був розстріляний.

Можна по різному ставитись до Маврикія Дружбацького, як до поміщика, але те, що він наш земляк, який залишив свій слід у історії, про це потрібно пам’ятати. 

Забобоні лятавчани

Із доповіді поліцейського Кам’янецького повітового поліцейського управління губернатору Подільської губернії маємо інформацію, що в квітні 1871 року в Лятаві повісився син селянина Майданюка. Його тіло закопали в могилу спочатку у полі біля села Мар’янівка, а потів в лісі біля села Жабинці. Але місцеві жителі цих сіл двічі відкопували тіло хлопчика із землі і привозили в Лятаву до будинку де він повісився, мотивуючи це тим, що згідно забобонів, де тіло повішаного закопаєш то там не буде дощу. Як наслідок під кінець травня того ж року скелет хлопчика був знайдений в Кугаєвецькому ставку. В результаті цього випадку всім священнослужителям губернії надано розпорядження провести роз’яснення серед селян про повагу і пам’ять до покійників та відповідальність церкви за поховання тіл.

(«Дело о суевериях делаемых крестьянами с. Дубовки и Летавы» 1872 р. Державний архів Хмельницької області, фонд 315, опись 1, справа 9715, сторінка 3)

Прокрутка до верху