Герої, які загинули під час війни із Росією
Народився 12 вересня 1983 року в селі Летава. Закінчив Летавську загально-освітню школу та Борщівський агротехнічний коледж. В 2003 році проходив строкову службу в ЗС України, після чого повернувся у село де працював помічником машиніста на зернотоку в СВК «Летава». Потім працював начальником охоронної служби в місті Хмельницький. Був одружений.
Мобілізований у липні 2022 року, солдат. 25.07.2023 року під час виконання бойового завдання біля села Роботине Токмацької міської громади Пологівського району Запорізької області зник безвісти. Лише 02.07.2024 року за результатами ДНК-експертизи стало відомо, що він загинув.
Похований 09.07.2024 року на цвинтарі в селі Летава.
(Дані взяті із сторінки Летавський старостат у месенжері Facebook
Бучківський В’ячеслав Іванович
Народився 2 квітня 1991 року в селі Летава. З дитинства займався спортом. У 2007 році отримав звання Майстер спорту України з важкої атлетики. У 2008 році закінчив Летавський НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів, ліцей. По закінченні Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка працював тренером з важкої атлетики. Згодом переїхав до міста Вінниця, де зустрів своє кохання. У 2021 році вони одружилися.
Із 01.06.2019 року служив за контрактом у 1-й Президентській бригаді оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка «Буревій» Національної гвардії України. Помер 23.06.2026 року від отриманих травм внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Похований 27.06.2026 року на цвинтарі в селі Летава.
(Дані взяті із сторінки Летавський старостат у месенжері Facebook
Войт Руслан Юрійович
Народився 22 березня 1988 року в селі Латава. У 2005 році закінчив Летавський НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів, ліцей. Після закінчення ліцею працював у СВК «Летава». В 2015 році одружився та переїхав до дружини у село Кугаївці. У 2016 році у них народилася дочка.
Мобілізований 02.12.2024 року, солдат. Служив у окремій роті радіаційного, хімічного та біологічного захисту 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. 06.04.2025 року під час проведення відновлювальних штурмових дій поблизу села Преображенка Покровського району Донецької області зник безвісти. У серпні 2026 року за результатами ДНК-експертизи підтверджено загибель солдата.
Похований 22.08.2026 року на цвинтарі в селі Летава.
(Дані взяті із сторінки Летавський старостат у месенжері Facebook
Гунько Юрій Сергійович
Народився 2 жовтня 1979 року в селі Летава. Закінчив Летавську загально-освітню школу, після чого працював у будівельній бригаді СВК «Летава».
Мобілізований 14.10.2023 року, солдат. Загинув 05.10.2024 року під час виконання бойового завдання внаслідок ворожої атаки з використанням безпілотного літального апарата біля села Плавні Василівського району Запорізької області.
Похований 15.10.2024 року на цвинтарі в селі Летава.
(Дані взяті із сторінки Летавський старостат у месенжері Facebook
Кривохижий Геннадій Петрович
Народився 11 листопада 1975 року в селі Летава. З дитинства займався спортом, зокрема важкою атлетикою. В 1993 році закінчив Летавську середню школу, потім Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут. Довгий час працював за кордоном. Одружений, разом із сім’єю проживав у місті Кам’янець-Подільський.
Мобілізований 07.05.2022 року Кам’янець-Подільським РТЦК та СП та у званні старший лейтенант зарахований до 110-ої окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Брав участь у бойових діях на Авдіївському напрямку. 14.10.2022 року перевівся на посаду командира 1-ої роти спеціального призначення окремого батальйону спеціального призначення 2-го Інтернаціонального легіону МО України та отримав звання капітан, позивний «Айріш». Із червня 2023 року воював біля населеного пункту Кремінна. Загинув 06.12.2023 року внаслідок мінометного обстрілу біля села Діброва Кремінської міської громади Сєвєродонецького району Луганської області.
Похований 09.12.2023 року на Алеї Героїв у місті Кам’янець-Подільський.
21.06.2024 року Указом Президента України №371/2024 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
(Дані взяті із сторінки Летавський старостат у месенжері Facebook
Савчук Юрій Анатолійович
Народився 28 лютого 1989 року в місті Харків. У чотирирічному віці залишився без батька. У 1997 році разом із мамою та бабусею переїхав до Кам’янець-Подільського, де закінчив школу. У 2006 році вступив до професійно-технічного училища в місті Ковель Волинської області, де здобув професію токаря. Після навчання працював у Кам’янець-Подільському на будівельних роботах. У 2018 році переїхав до села Летава.
Мобілізований у листопаді 2024 року, солдат. Військову підготовку проходив у Рівному, яку завершив у лютому 2025 року. Згодом був направлений до бойової частини на посаду оператора безпілотних літальних апаратів 2-го відділення безпілотних авіаційних комплексів 4-го взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем. Загинув 8 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання біля селища Покровське Синельниківського району Дніпропетровської області.
Похований 15.10.2025 року на цвинтарі в селі Летава.
(Дані взяті із сторінки Летавський старостат у месенжері Facebook
Хлудєєв Сергій Андрійович
Народився 4 березня 1991 року в селі Летава. Старший солдат, учасник АТО, із 2015 по 2018 рік та із 2019 по 2020 рік брав участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей. В 2016 році одружився.
Мобілізований 24.02.2022 року та призначений на посаду санітара лікувального відділення медичної роти 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Загинув 25.05.2023 року внаслідок мінометного обстрілу біля села Берестове Соледарської міської громади Бахмутського району Донецької області.
Похований 30.05.2023 року на цвинтарі в селі Летава.
08.09.2023 року Указом Президента України Володимира Зеленського №573/2023 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
(Дані взяті із сторінки Летавський старостат у месенжері Facebook
Шутяк Олег Станіславович
Народився 24 травня 1974 року в селі Летава. В 1991 році закінчив Летавську середню школу. В 1992 році закінчив Кам’янець-Подільське професійно-технічне училище. Із 1992 по 1994 рік проходив строкову службу в ЗС України. Після демобілізації повернувся в село де працював електриком у СВК «Летава».
Мобілізований 02.12.2024 року та направлений до 211-ої понтонно-мостової бригади Сил підтримки ЗСУ. В квітні 2025 року переведений на посаду гранатометника 1-го штурмового відділення безпілотних систем 3-го штурмового взводу безпілотних систем 1-ої штурмової роти безпілотних систем 11-го окремого мотопіхотного батальйону 59-ої окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка. Загинув 14.05.2025 року під час виконання обов’язків військової служби внаслідок ворожої атаки з використанням безпілотного літального апарата біля села Новоолександрівка Покровського району Донецької області.
Похований 21.05.2025 року на цвинтарі в селі Летава.
(Дані взяті із сторінки Летавський старостат у месенжері Facebook
Шутяк Олексій Анатолійович
Народився 19 березня 1993 року в селі Веселянка Запорізької області. У 2009 році закінчив місцеву школу, а в 2012 році Запорізьку загальноосвітню вечірню школу. Із 2012 по 2018 рік працював помічником оператора АЗС.
У 2018 році був призваний на строкову військову службу. Із 2019 року служив на посаді кінолога у Державній прикордонній службі України на контрольно-пропускному пункті «Чонгар» Херсонської області. З початком повномасштабного вторгнення служив у складі 114-го окремого батальйону територіальної оборони 110-ої окремої бригади територіальної оборони. Виконував бойові завдання на Запорізькому, Сумському та Харківському напрямку, позивний «Зарплата». 04.05.2024 року під час виконання бойового завдання біля села Кислівка Петропавлівської сільської громади Куп’янського району Харківської області зник безвісти. В серпні 2026 року за результатами ДНК-експертизи було підтверджено загибель солдата.
Похований 15.08.2026 року на цвинтарі в селі Летава, за місцем проживання його батьків.
(Дані взяті із сторінки Летавський старостат у месенжері Facebook
Юрченко Сергій Геннадійович