Герої, які загинули під час війни із Росією
- Бучківський В’ячеслав Іванович, 12.09.1983 р.н., уродженець села Летава, солдат. Закінчив Летавську загально-освітню школу та Борщівський агротехнічний коледж. У 2003 року проходив строкову службу у ЗСУ, після якої повернувся у село де працював помічником машиніста на зернотоку у СВК «Летава». Потім працював начальником охоронної служби у місті Хмельницькому. Мобілізований у липні 2022 року. Із 25.07.2023 року вважався зниклим безвісти. 02.07.2024 року стало відомо, що він загинув під час виконання бойового завдання біля села Роботине Токмацької міської громади Пологівського району Запорізької області. Похований 09.07.2024 року на цвинтарі в селі Летава.
- Войт Руслан Юрійович, 02.04.1991 р.н., уродженець села Летава. У 2007 році отримав звання Майстер спорту України з важкої атлетики. По закінченні Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка працював тренером з важкої атлетики. Згодом його доля привела до Вінниці, де він зустрів своє кохання – Наталію. У 2021 році вони одружилися. 01.06.2019 року він підписав контракт із військовою частиною А3027 1-ої Президентської бригади оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка «Буревій» Національної гвардії України. Помер 23.06.2026 року від отриманих травм внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Похований 27.06.2026 року на цвинтарі в селі Летава.
- Кривохижий Геннадій Петрович, 02.10.1979 р.н., уродженець села Летава, солдат. Закінчив Летавську загально-освітню школу. Працював у будівельній бригаді СВК «Летава». Мобілізований 14.10.2023 року. Загинув 05.10.2024 року під час виконання бойового завдання внаслідок ворожої атаки з використанням безпілотного літального апарата біля села Плавні Василівської міської громади Василівського району Запорізької області. Похований 15.10.2024 року на цвинтарі в селі Летава.
- Савчук Юрій Анатолійович, 11.11.1975 р.н., уродженець села Летава, проживав у місті Кам’янець-Подільському, капітан, позивний Айраш. Закінчив Летавську середню школу та Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут. Довгий час працював за кордоном. Весною 2022 року повернувся в Україну. Мобілізований добровольцем 07.05.2022 року. У званні старший лейтенант проходив службу у 110-й окремій механізованій бригаді імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Воював на Авдіївському напрямку. 14.10.2022 року призначений на посаду командира роти спеціального призначення окремого батальйону спеціального призначення 2-го інтернаціонального легіону МО України. У 2023 році отримав звання капітан. Із червня 2023 року воював біля населеного пункту Кремінна. Загинув 06.12.2023 року внаслідок мінометного обстрілу біля села Діброва Кремінської міської громади Сєвєродонецького району Луганської області. Похований 09.12.2023 року на Алеї Героїв у місті Кам’янець-Подільському. 21.06.2024 року Указом Президента України №371/2024 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
- Хлудєєв Сергій Андрійович, 28.02.1989 р.н., уродженець міста Харків, солдат. У 1997 році разом із мамою та бабусею переїхав до міста Кам’янець-Подільського, де навчався і закінчив школу. У 2006 році вступив до професійно-технічного училища в місті Ковель Волинської області, де здобув професію токаря. Після навчання працював у Кам’янець-Подільському на будівельних роботах. У 2018 році переїдав до села Летава, де проживав у громадянському шлюбі. Мобілізований у листопаді 2024 року. Військову підготовку проходив у місті Рівному, яку завершив у лютому 2025 року. Згодом був направлений до бойової частини на посаду оператора безпілотних літальних апаратів 2-го відділення безпілотних авіаційних комплексів 4-го взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем. Загинув 8 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі селища Покровське Синельниківського району Дніпропетровської області. Похований 15.10.2025 року на цвинтарі в селі Летава.
- Шутяк Олег Станіславович, 04.03.1991 р.н., уродженець села Летава, старший солдат, учасник АТО. Закінчив Летавську загально-освітню школу. Протягом 2018-2020 років служив за контрактом. Мобілізований у лютому 2022 року. Перебував на посаді санітара лікувального відділення медичної роти. Загинув 25.05.2023 року внаслідок мінометного обстрілу біля села Берестове Соледарської міської громади Бахмутського району Донецької області. Похований 30.05.2023 року на цвинтарі в селі Летава. 08.09.2023 року Указом Президента України №573/2023 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
- Шутяк Олексій Анатолійович, 24.05.1974 р.н., уродженець села Летава, солдат. Закінчив Летавську середню школу та Кам’янець-Подільське професійно-технічне училище. Із 1992 по 1994 рік проходив строкову службу у ЗСУ після якої повернувся у село де працював електриком у СВК «Летава». Мобілізований 02.12.2024 року. Проходив службу у 211-й понтонно-мостовій бригаді Сил підтримки ЗСУ. У квітні 2025 року переведений на посаду гранатометника 1-го штурмового відділення безпілотних систем 3-го штурмового взводу безпілотних систем 1-ої штурмової роти безпілотних систем 11-го окремого мотопіхотного батальйону 59-ої окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка. Загинув 14.05.2025 року під час виконання обов’язків військової служби внаслідок ворожої атаки з використанням безпілотного літального апарата біля села Новоолександрівка Покровського району Донецької області. Похований 21.05.2025 року на цвинтарі в селі Летава.